Регина Бретт - Бог дає таланти всім. 50 уроків, щоб знайти себе та справу всього життя

А потім до нас завітали чоловік із дружиною — і їхні очі почервоніли від сліз. Вони побували в багатьох крамницях, де продавали перуки, і вже були готові здатися. Волосся в дружини невдовзі мало почати випадати. Усі перуки, про які вона міряла, були завеликі, аж поки вона не помітила маленьку біляву перуку. Та ідеально їй пасувала. Чоловік усміхнувся, і вони пішли з салону, тримаючись за руки.

Ще одна жінка прийшла до салону з чоловіком. Вона нещодавно втратила волосся і вагалася, не знаючи, чи варто заходити всередину. А потім помітила одну перуку, що нагадувала її власне волосся. Вона поміряла, і їй дуже сподобалося. Вона покликала чоловіка, щоб він це побачив. Він завмер на порозі, а тоді вигукнув: «Моя красуня-наречена повернулася!»

Якось до салону потрапила жінка, яка щойно дізналася, що їй доведеться пройти хіміотерапію. Вона хотіла перуку з тонким і легеньким волоссям, як її зачіска. Звісно, вона її знайшла. Жінка поміряла перуку, а тоді сказала працівникам: «Я повернуся, коли вона мені знадобиться. Сподіваюся, вона ще буде тут». Вони простягли їй цю перуку.

— Невже все так просто? — мовила жінка.

Саме так.

Якщо ви хочете здійснити пожертву на придбання перук, надсилайте чек на адресу: The Gathering Place, 2330 °Commerce Park, Cleveland, Ohio 44122. Або відвідайте www.touchedbycancer.com.

Рокко Скотті — це наш місцевий Янкі Дудл Денді [15] Герой однойменного мюзиклу про життя бродвейського актора, танцюриста, письменника й автора патріотичних пісень Джорджа М. Кохана. .

Думаю, він співав національний гімн набагато частіше, аніж будь-яка людина в цьому світі. Він виконував його під час кожної гри команди «Indians» протягом двадцяти років.

Він співав його на відкритті чемпіонату через годину після того, як вийшов із лікарні з купою швів після автомобільної аварії. Він співав для президентів Джеральда Форда та Рональда Рейґана. Якось протягом одного дня він заспівав гімн на шести різних заходах. Співав на стадіонах Нью-Йорка, Піттсбурґа і Балтимора; у футбольному Залі слави в Кентоні, у бейсбольному Залі слави в Куперстоуні, штат Нью-Йорк.

Рокко співав гімн майже для кожної провідної команди бейсбольної ліги. Співав на футбольних матчах. Протягом 20 років він виконував гімн по 50 разів на рік.

Він співав так гарно, що навіть отримав «Пурпурове серце» для цивільних за те, що «надихав слухачів патріотизмом під час виняткового виконання державного гімну».

Цей чоловік вірить у те, що Бог закликав його зробити національний гімн своїм єдиним дивовижним хітом. Але в житті він прагнув зовсім не цього.

Рокко народився у 1920 році в Амблері, штат Пенсильванія. Родина виховувала 14 дітей. Коли йому виповнилося 3 роки, вони переїхали до Клівленда. Як і більшість дітей, він мріяв стати бейсболістом. Але, як і його батько, почав працювати в будівельній галузі й носив на спині 100-фунтові мішки. Його батько завжди співав удома, і Рокко теж почав співати. Він займався з учителем вокалу. А в 1945 році зустрів свою майбутню дружину Джун. Вони переїхали до Нью-Йорка, де він міг вивчати оперний спів.

Йому не вдалося побудувати кар’єру оперного співака, тому він переїхав до Лос-Анджелеса, де займався з тенором. Якийсь час він співав популярні пісеньки в нічних клубах. Утім його кар’єра застрягла на одному місці, і він повернувся до Клівленда. Рокко працював на будівництві, брав уроки вокалу й виконував національний гімн під час різних заходів. Тоді він співав його так само, як і всі інші.

Але одного дня він вирішив додати якусь «родзинку» — щось унікальне.

Його попросили заспівати гімн на матчі між командами «Cleveland Indians» і «Baltimore Orioles». Коли він їхав на гру, то думав, як можна доповнити звучання гімну. Нарешті вирішив додати наприкінці верхнє «соль». Він не був упевнений у тому, що Френсіс Скотт Кі [16] Автор тексту національного гімну США. оцінив би його ідею, однак хлопці в обох даґаутах [17] Зони, де розташовані лави обох команд. були в захваті, коли він зробив це вперше — двадцять років тому.

Коли потрібно співати слова «земля вільних і батьківщина хоробрих», Рокко розтягує слово «вільних» якомога довше. Ніхто ще не чув такого виконання. Усім дуже сподобалось. І відтоді його просили виступати під час кожного матчу.

Чи є в нього найдорожчий момент? Якось, коли він щойно закінчив співати, йому сказали, що з ним хоче познайомитись один чоловік на трибуні. То був Ерл Аверілл — зірка бейсбольного Залу слави, шестиразовий переможець Матчу зірок і кумир Рокко. Рокко був настільки вражений, що сів поряд з Ерлом і заплакав від щастя.