Брюс Вілкінсон - Молитва Ябеца

Просто неймовірно! По природі Своїй Бог благий, і благість його така безмежна, що виливається в надлишку на наші нічого не варті життя. І якщо ви думаєте про Бога не так, як Він Сам про Себе сказав, я прошу вас змінити ваш напрям думок. Чому б вам не зробити покликанням усього свого життя — просити щодня Бога благословити вас, просити Багатомилостивого благословити вас щедро?

Ми обмежуємо Божу щедрість — але аж ніяк не Він Сам: адже Його можливості, сила і бажання благословень нічим не обмежені. Він благословив Ябеца просто тому, що Ябец не дозволив ніякій перешкоді, людині або думці, заслонити від нього Бога. А Богу властиво благословляти.

Те, що Бог з милості Своєї надихнув автора записати в Біблію історію Ябеца, свідчить, що має значення не те, хто ти такий, не те, що думають про тебе батьки, не те, ким ти «приречений» бути від народження. Має значення лише те, ким ти хочеш бути і про що ти просиш.

Простою молитвою — молитвою з вірою — ти можеш змінити своє майбутнє. Можеш змінити те, що повинно з тобою статися за хвилину.

Наступна частина молитви Ябеца — благання про побільшення границі — та, в якій ви просите Бога так розширити ваше життя, щоб ви могли більше служити Йому.

Судячи як з контексту, так і за результатом молитви Ябеца, це благання містило в собі більше ніж просте бажання мати більше великих земель. Він хотів більшого впливу, більшої відповідальності і більшої можливості бути знаменитим для Бога Ізраїлю.

Саме єврейське слово «границя» означало для юдея приблизно те, що слово «фронтір» означало для перших європейців, які прийшли в Америку. Поза границею — те, що належить мені, мої землі, які з часом збільшуватимуться.

В часи Ябеца історія завоювання Ханаану Ісусом Навином і розподіл землі обіцяної між колінами Ізраїлевими були ще свіжі в пам'яті народу і мали безпосередній вплив на долю кожної конкретної людини. І коли Ябец благав Бога: «О, якби Ти побільшив границю мою!» — він мав на увазі конкретні межі відведеної йому землі. Він зважив нинішні обставини свого життя і дійшов висновку: «Звичайно ж, я народжений для більшого, ніж це!»

Дивлячись в майбутнє, він уже бачив своїх численних нащадків — скотарів і хліборобів.

І, розміривши межі і зваживши потенціал, — він прийняв рішення:

— Усе, що Ти, о Господи, довірив моїм турботам, — усе це, Боже, розшир і побільши!

І якщо сьогодні мене запитують християни-підприємці: «Чи правильно буде просити Бога розширити мій бізнес?» — моя відповідь: «Абсолютно!» Якщо у своєму бізнесі ви керуєтеся Божими постановами, то просити Його розширити ваш бізнес — це не просто правильно, але це саме те, чого Він чекає від вас. Ваш бізнес — це і є довірені вам

Богом межі. Він хоче, щоб ви зрозуміли, що ваш бізнес відкриває чудові можливості для контактів із різними людьми і що через ці контакти ви будете нести цьому світу Його славу. Ось чому ваше прохання про розширення цих можливостей не викликає в Нього нічого, крім величезної радості.

А ось якою могла б бути «молитва Ябеца» для дружини і матері: «Господи, збільш мою родину, благослови мої взаємини з членами моєї родини і помнож для слави Твоєї той вплив, який моя родина має на світ». Ваш дім — єдина і неповторна арена перетворення життя для слави Господньої. Тож чому б Йому не хотіти, щоб ваша праця для Його слави була ще більш плідною?

Коротко кажучи, незалежно від того, хто ви і де ви, було б найкраще, щоб ваша «молитва Ябеца» про розширення меж звучала приблизно так:

«О Боже і Царю, будь ласка,

розшир мої можливості і мій

вплив таким чином, щоб я

торкався більшого числа життів

для Твоєї слави. Дай мені

робити більше для Тебе!»

І коли ви так молитеся, усе відразу стає дивним і чудовим.

Одного разу під час читання тижневого курсу лекцій в одному з великих (близько 2000 учнів) християнських коледжів у Каліфорнії я запропонував студентам молитися «молитвою Ябеца» — молитися про благословення і розширення меж — для їхнього коледжу, тобто намітити мету, гідну служіння такого величезного колективу віруючих.

— Чому б не пригледіти собі на глобусі який-небудь острів? — запропонував я. — Просіть острів і чартерний авіарейс для дружної команди студентів.

Хтось розсміявся. Хтось засумнівався у моєму здоровому глузді. Але майже всі слухали. Я наполегливо повторив свою пропозицію. Я бував на острові Тринідад і бачив, що принаймні цей острів давно і з нетерпінням чекає прибуття подібної команди. І я розповів про це студентам.