Пiсля закiнчення завивати, можна таким же чином розвивати.
Дiвчата мають з собою по писанцi, розписанiй так, щоб дiвчина могла потiм впiзнати свою писанку. Коли дiвчина хоче потанцювати з якимось, навiть до цього незнайомим хлопцем, i показати йому, що вiн їй до вподоби, вона до нього пiдходить i дарує писанку. Хлопець не має права вiдмовлятись брати писанку, але замовляє музику i йде до танцю з цiєю дiвчиною. Якщо хлопець хоче потанцювати з дiвчиною, яка йому подобається, вiн до неї пiдходить i просить в неї писанку, якщо та не дає, то норовить вiдiбрати. Писанку дiвчина тримає за пазухою. Якщо хлопець їй подобається, вона дає йому писанку або дає забрати, якщо нi – то не дає. У одного хлопця може бути кiлька писанок, якi йому подарували дiвчата або якi вiн забрав. Вiн залишає собi писанку тої дiвчини, яка йому подобається, а iншi роздає тим хлопцям, якi бажають познайомитись з тими дiвчатами, якi малювали цi писанки. Для цього хлопцi радять раду, зiбравшись на деякий час у гурт чи сам на сам. Хлопцi, якi знають, чиї в них писанки, пiдходять до дiвчат i домовляються про зустрiч на третiй день Великодня.
Дiвчата i хлопцi стають в коло. Всередину входить хлопець. Коло рухається за сонцем i спiває:
Вiнку мiй ружовий, де бував – у Львовi.
Що за тя давали? Сто левiв червоних.
Ти мiй милий Тимку, бери собi дiвку.
Хлопець вихоплює з кола дiвку, а сам стає в коло. Коло знову рушає i спiває:
Вiнку мiй ружовий, де бував – у Львовi.
Що за тя давали? Сто левiв червоних.
Хай дiвка Варвара знайде собi пару.
Дiвчина вихоплює з кола хлопця, а сама стає в коло. Iм'я дiвчини чи хлопця в пiснi можна змiнювати.
Другого дня Великодня, пiсля порання в господi i снiданку, молодшi господарi несуть матерi i батьку чи дiду i бабi бабку i продовжують гуляти. Прийшовши до хати i ставши перед порогом, читають:
Чи дома, дома пан господар,
По чому знайти його двора?
Що в домi шули мурованi,
в тину вориння та точене,
його ворота золоченi,
а пiдворiтня як риб'яча кiсть,
а клямочки – та золоченi,
а замочечки – серебрянi.
Ой уставай же, господарю,
умийся чисто, утрися сухо,
чисто вдягнися, пiдпережися,
одчини вiкно, у поле виглянь,
виглянь на тiк та на вгород,
Великдень прийшов, весну принiс.
Господар чи господиня, почувши величання, вiдкриває дверi i хлюпає на гостей чистою водою з кухля. Гостi хлюпають на господиню принесеною в пляшцi водою. Тодi заходять в хату.
Тi хлопцi, котрi мають подарованi дiвчатами писанки, ще в сутiнках зранку пiдкрадаються до дому дiвчини з водою в карафцi, щоб, як тiльки дiвчина вийде з дому, облити її водою. Зацiкавленi дiвчата теж зранку кудись збираються, до подружки, чи що, а фактично до криницi, щоб бажанi хлопцi могли облити їх водою. Коли хлопець обiллє дiвчину водою, вiн показує їй її писанку, i вона запрошує його до хати, де пригощає, i тодi вони вдвох iдуть на вигiн чи на майдан, де знову грає музика i охочi водять ягiлки.
В цей день можна нести гостинця добрим знайомим, вчителю, крижмовим батькам.
На третiй день Великодня у вiвторок одруженi пари iдуть, в поле, беруть з собою обiд. Обдивляються поле, згрiбають бур'ян i запалюють. Радяться, що будуть тут сiяти чи садити, оцiнюють, яка озимина. Потiм в полi обiдають.
Дiвчата i хлопцi збираються громадами окремо. Хлопцiв, якi досягли вiку 18-ти рокiв, приймають у парубки, а дiвчат, якi досягли 16-ти рокiв, приймають у дiвки.
Той, хто вступає у парубочу громаду, повинен зробити такi вправи.
1. Розставивши ноги на ширину ступнi, не згинаючи ноги в колiнах, нагнутись i торкнутись долонями землi.
2. Протанцювати гопак три хвилини так, щоб пiд час танцю виконати три рiзновиди присядки.
3. Вiджатись вiд землi на руках сiм разiв.
4. Пiдтягнутись на руках сiм разiв так, щоб пiдборiддя було на рiвнi поперечки.
5. Пiдняти над головою, випрямивши руку, гирю вагою 16 кiлограмiв сiм разiв правою i лiвою рукою.
6. Повиснувши на руках, вилiзти на поперечку зверху.
7. Розказати напам'ять речення No23.
Пiд час iспиту забороняються будь-якi жарти.
Пiсля здачi iспиту бережа голить новобранцевi лице, i вже вiн може заводити вуса. Тодi парубок умивається, витирається рушником i говорить:
– Урочисто обiцяю дотримуватись звичаїв парубочої громади.
Бережа подає парубковi нову сорочку, яку хлопець купив собi до цiєї подiї. Якщо є така можливiсть, йому пiдводять коня пiд сiдлом, вiн об'їздить на ньому коло за ходом сонця. З цього часу вiн є членом громади парубкiв, може вiдкрито гуляти з дiвчиною i женитися.
Читать дальше