Василь Рубан - Бережа

о Тар'я, подай знак благословенної прихильностi.

Вiдстанi для тебе не мають значення,

приїзди, володар буланих коней,

для мiцного бика зготували ми цей чар-трунок,

для тебе трудилися, збираючи припас.

Тар'я полум'яноязикий, щедрий охоронець

з великим вiйськом, рiшучий, несамовитий.

Що звершив ти, грiзний для ворогiв,

якi були твої подвиги, дивний бугай?

Це ж ти трясеш те, що непорушне,

це ж ти, подорожуючи, знищуєш нечисту силу,

за твоїми заповiтами Диво тримається над Землею,

гори стоять i рiки течуть у моря.

Безстрашний i рiшучий арiєць,

ти говорив захоплююче i рiшуче дiяв, убиваючи ворогiв,

навiть двi безмежнi половинки Всесвiту

для тебе – лише двi пригорщi.

Хай летить стрiмко вперед твоя колiсниця,

поперед неї помах твоєї булави, яка трощить ворогiв,

убий тих, хто йде насупротив, тих, хто наступає ззаду,

утверди свою правду, мир i порядок.

О Тар'я, тебе прикликають тисячi арiйцiв,

бо ти визволив Дану, пробивши Вал,

ти знищив Змiя, що розростався,

круглого, безногого i безплечого.

Ти встановив на мiсце велику Землю,

врiвноважив її рух i поступ,

налагодив над нею повiтряний простiр i Диво,

хай потечуть сюди води, якi пробуджують живе.

Як ти зруйнував Вал, то й корiв випустив,

боячись твого удару, вони на волю вийшли,

iшли корови зручним шляхом-лоном,

яке ти, Тар'я, своєю булавою пробив.

Тар'ягн сам заполонив двi сфери добрами –

дивну i земну, об'єднану водами,

вiн з повiтряного простору, де вiдбувалася битва,

привозить нам дарунки i скарби.

Сонце не змiнює установлених сторiн свiту,

якi створив володар коней буланих,

тiльки тодi, як Дарбог Землю обiйде,

вiн лягає спати, розпрiгши коней.

Перед сходом Сонця всi бачать вранiшню Зорю,

її яскравiсть, що засвiчує лице Овиду,

всi знають, що коли Зоря з'являється,

Тар'ягн благоволить людям, котрi знають молитви.

Велике свiтло заховане в персах Зорi,

сира корова йде, але несе тепле молоко,

смак молока походить вiд корови,

коли Тар'ягн його призначив для спожитку арiйцю.

О Тар'я, будь твердим перед походом,

допоможи i спiваку i господарю,

а тих, хто насилає на арiйцiв злi чари,

Перуном убий i Перуном спали.

Навколо є багато ворогiв,

врази їх розпеченим камiнням,

розколи з верху до низу, осиль,

убий Змiя, утверди свою владу.

Вирви з коренем чортове зiлля,

розколи середину i зламай верхiвку,

до яких пiр ти будеш вичiкувати,

метни розпечене вiстря списа у безвiрника.

Якщо, їдучи своїми буланими кiньми,

ти, Тар'ягне, заволодiєш щедрими добрами,

хай стануть цi добра нашими спiльними,

хай Круг справедливо частини розподiлить.

Принеси нам, Тар'я, щедру частку,

хай буде з надлишком твiй дар Божий,

наше бажання прослалося, як море,

задовольни його, господарю благ.

Порадуй нас коровами i кiньми,

золотом i хлiбом, скарбами й дiтьми,

прагнучи до сонячного свiтла, ми, українцi,

своїми молитвами тебе умовляємо.

Проломи для нас загони з коровами,

хай потечуть нам як нагорода статки,

ти небожитель, бугай, твоя несамовитiсть iстина,

будь щедрим подавачем добра для нас.

Ми закликаєм для дачi щедрого Ярила,

наймужнiшого, для захоплення здобичi в битвi,

Бога вiйни, Тар'ягна, закликаємо в спiльники,

того, хто ворогiв убиває, перемагаючи в битвi.

Тар'я!

Приїзди сюди, Тар'ягне, стоячи на мiсцi їздового,

це твiй звичай – пити чар-трунок,

двох буланих коней розпрягай,

на житню солому кличе тебе волхв.

Приїзди лише до арiйцiв,

не слухай ворогiв наших,

бо нашi речення, прикрашенi похвалою,

кличуть тебе, нашого родича.

На нашу пожертву, приємну через заговори,

о Тар'я, разом з буланими приїзди,

голосно тебе кличемо, молячись тобi,

задобрюємо пожертвою сп'янiлого вiд тоуку.

А привезуть тебе двоє буланих коней,

добре об'їжджених, струнких i гарних,

ти, Тар'я, радiючи ячмiнному напою,

послухай нас благоприязно.

Надiюсь, ти зробиш мене пастухом народу,

князем над воїнами, о щедрий Ар'я,

звичайно, я стану Золотим князем,

бо ж наш рiд княжий – твої кревнi родичi.

Хай твої могутнi буланi конi,

о Тар'ягн, привезуть тебе сюди,

а тi, що нападають на нашi дивнi ворота,

хай упадуть у безодню, тобою здертi.

О Тар'я, заправу для цього чар-трунку

орел принiс з вишнiх гiр,

захмелений ним, ти потрясеш народи,

заганяючи для арiйцiв корiв череди.