Остап Вишня - Вишневі усмішки. Заборонені твори

– Лише «селян» зачепила!

А то є партія, яка хапонула увесь народ.

– Оптом! «З гамузом».

– Це – Українська «народна» партія.

На державній нараді представник її розписався за весь народ.

Зокрема за селян він розчеркнувся:

– Селянство, мовляв, не співчуває аграрній реформі ні з боку психологічного, ні економічного!

Ось як!

Ми йому землю, а він «не співчуває».

– Хоть лусни!

– Не може бути, п. представниче!

– Може, ви помилилися?

– Треба буде запитати в м-ві земельних справ.

Там є директор департаменту земельної реформи.

Він скаже. Він знає.

Ну й опікунів у селянства!

Хто ж нарешті? Хто?

– Рятуйте, бо й я селянин.

Жовтня місяця дня 25-го, року Божого 1919 у м. Кам’янці на Поділлі ми, нижчепідписаний кореспондент «Народної Волі» П. Грунський, одержали від редакції зазначеної газети такий припис:

Наказуємо вам негайно відрядитися проінтерв’ювати міністрів У.Н.Р. Про наслідки донести 35.IХ.1919 р.

Редакція

Протестувати ми боялись, бо маємо військовий час.

Перехрестившись, поїхали.

Приїхали…

Доповідаємо…

У п. прем’єр-міністра

Прем’єр-міністр саме вислухував доклад міністра внутрішніх справ, тому розмова з ним була не довга. П. прем’єр-міністр зазначив, що він лише керманич і стежить за напрямками. Найдовших напрямків є два: внутрішній і зовнішній.

У політиці, звичайно.

Внутрішній напрямок – це напрямок внутрішньої політики, а зовнішній – зовнішньої.

У внутрішній політиці напрямок не такий, як у зовнішній.

У зовнішній не такий, як у внутрішній.

– Але, запевняю вас, вони єсть, бігме.

Про подробиці праці кабінету п. прем’єр порадив дізнатися в окремих міністрів.

Щиро подякували.

Як ми вже зазначили, у п. прем’єра ми зустріли і п. міністра внутрішніх справ, з яким п. прем’єр працює в найтіснішому контакті і який користується особливими його симпатіями.

П. міністр заявив, що справа з організацією влади на місцях з кожним днем ліпшає. Проводиться вона на принципі широкої децентралізації і самоврядування.

Принцип децентралізації полягає в тому, що місця все ламають голову:

– Де центр?.. Де центр?..

Принцип цей перевели до життя в самому широкому масштабі.

Головною підвалиною «самоврядування» є, як і сама назва вказує, передача організації влади на місцях самому населенню…

Себто:

– Урядуйся, хто як собі хоче!..

І цей принцип найліпше підійшов до життя населення.

– Роблять, що хотять!

Побажавши і т. п., ми розкланялись.

У п. міністра здоров’я

Пан міністр народного здоров’я зустрів нас окликом:

– Mens sana in corpore sano! (В здоровому тілі здорова душа!)

Більше сьогодні нічого не можу сказати, бо в мене болить голова і піднесена температура.

А самі знаєте, як тепер з ліками. Їду зараз до Відня за хіною. Прийдете потім – побалакаємо!..

У п. міністра праці

П. міністра праці ми застали за працею.

Дуже радо привітавшись з нами, п. міністр сказав:

– Евентуально, міністерство праці то є таке міністерство, що само прагне і дає працю другим, розвинуло як найширшу офензиву. Робучий народ зрозумів завдання міністерства і записується на біржі праці.

За жовтень уже записалась одна робуча людина.

Я сам, як соціал-демократ, стою на тому ґрунті, що кожен мусить робити.

Зглядно з цим, міністерство підшукує відповідної праці для всіх громадян, не виключаючи й найвидатніших.

У цьому йому ретельно допомагає «Боротьба».

Побажавши…

У п. міністра народного господарства

– Народне господарство, – сказав п. міністр, – то є господарство народу. Мета міністерства – дати необхідне народові і взяти необхідне від народу. Або ж, що рівнозначно, не дати народові нічого і не взяти від народа нічого.

Головною підвалиною народного господарства є торгівля. Торгівля буває зовнішня і внутрішня.

Внутрішня – це базар, а зовнішня це – ринок.

Ринки різні бувають: міжнародні ринки, криті ринки, скетінг-ринки.

Як ви, мабуть, чули (м-ву це, напр., відомо), базари торгують. Продукти хоть єсть: сало, масло, м’ясо, яйця, баклажани, сливи й часник.

Це – на базарах.

На ринках є місії й торговельні агенти.

Міністерство провадить принцип вільного торгу.

Себто:

«Хочеш торгуй, хочеш – ні!»

Це у внутрішній торгівлі.