Майк Йогансен - Зубна щітка

Але поза всім тим, нехай перед цими людьми, поміркувавши над ролею зубної щітки, в медицині, гігієні, астрономії, історії, військовій справі, етиці та електродинаміці, нехай перед ними не зблекне сумний образ і трагічна постать покійного Отіса Р. Колдвела. Ми радили б вирізати його обличчя з задумливими мрійними очима зі сторінки книги й повісити його в кімнаті на стінці саме коло того гвіздка, на якому висить ваша зубна щітка.

Гумористичний твір Майка Йогансена «Зубна щітка» за життя автора друкувався двічі: 1928 року у харківському часописі «УЖ» № 2, і 1929 року в авторській збірці «Луб’яне решето» видавництва «Плужанин», що була випущена у гумористичній серії «Весела книжка» під № 32. (У цій же серії вийшла й друга гумористична збірка Йогансена – «Солоні зайці»).

Тут твір представлено за першою – журнальною – публікацією, з ілюстраціями художниці Алли Гербурт, яка була дружиною Майка Йогансена. Збережено правопис тієї публікації, котрий дещо відрізняється від сучасного.

Йогансен полюбляв містифікації. Ця публікація в «Універсальному журналі» (тобто часописі «УЖ») теж виглядає містифікацією. Бо, по-перше, Йогансен дав їй «солідне», «серйозне» визначення «Науково-популярний нарис» (насправді це кумедна пародія на такі нариси; у другій публікації цього визначення немає), а по-друге, серед ілюстрацій присутні «реалістичні» портрети двох персонажів твору – Отіса Р. Колдвела і Генрі О. Лардела; більш того, під портретами поміщені їхні «особисті» підписи; що мало створити в читача ілюзію, начебто йдеться не про вигаданих дотепним автором персонажів, а про реальних особистостей. (Втім, ці нібито особисті підписи суперечать реченню «Само собою ясно, що ми змінили в цій історії справжні імена на вигадані прізвища «Лардел» і «Колдвел» щоб не чинити неприємностей родичам талановитого есеїста і майбутнього геніяльного письменника»).

Ассес енд Манкіз Іншуренс Кампені – Компанія страхування мавп та ослюків. (Примітка Майка Йогансена у виданні «Луб’яне решето». В першій публікації твору у журналі «УЖ» цієї примітки немає.)

Здається, йшла «Любов під в'язами» О. Нейла. – Юджин О'Ніл (англ. Eugene Gladstone O'Neill) (1888-1953) — американський драматург, лауреат Нобелівської премії з літератури за 1936 рік. Його п’єсу «Любов під в’язами» Майк Йогансен згадує також в своєму сатиричному нарисі «Таймс» (з циклу «Обличчя буржуазної преси»), надрукованому у часописі «УЖ», у № 1 за 1928 рік.

В тім сам Генрі О. Лардел... – У цьому місці у журнальній публікації допущена друкарська помилка: замість «Генрі» надруковано «негрі».

Пригадую, як, учившись у гімназії, я мусив з вимоги вчителя словесности вирішати про характер лермонтовського героя Печоріна. – Щодо цього у тексті Майка Йогансена «Про гумор», що є передмовою до його збірки «Луб’яне решето», сказано:

«А от уявіть собі, коли йому кажуть, що учневі третьої групи загадали написати повну характеристику Печоріна, то він схоплюється за боки й лягає з реготу.

«Грубо, — гогоче він крізь регіт і сльози, — але смішно»».