Гелий Аронов - На байдарці - за снагою

Не варто говорити, що це зауваження стосується лише дітей дошкільного віку. Діти 7-14 років - серйозна підмога в поході, чудова робоча та тяглова сила. А що стосується ваших нащадків старше 14-ти, то не ви, а вони будуть вирішувати: брати своїх старих у похід чи залишити вдома. Нічого не вдієш: акселерація!

5. До складу групи не повинні входити болільникиБолільник - соціально небезпечна особа, якій необхідно давати вихід своїм футбольним пристрастям. Для болільника, як і для кожного наркомана, не існує суттєвої різниці між днем і ніччю. Вдень він буде обговорювати таємниці з біографій футбольних зірок, а ночами - ловити передачу зі стадіону «Маракана» в Ріо-де-Жанейро. І байдуже, що репортаж ведеться португальською мовою (адже він все одно знає результати матчів наперед). Болільник розбудить вас серед ночі і повідомить, чому тренер Феола не виставив у грі Лобо Маріо Жоржі, і заразом розповість сумну історію про Гаррінчу та його одинадцятеро дітей.

Якщо ж вам пощастить викрасти і втопити транзистор, тоді болільник з подвоєною енергією розпочне коментувати матчі 1/8 фіналу розиграшу Кубка СРСР за 1953 рік. А той, хто не тямить у цьому, на третій годині спогадів починає повільно згасати... В результаті - не-болільникам гарантовані нервові розлади, які потребують тривалого стаціонарного лікування в спеціалізованих медичних закладах.

6. До складу групи не повинно входити більше одного менестреля з гітароюЦе правило розтлумачується легко: якщо ви бажаєте уникнути кривавої міжусобиці, не допускайте змагання двох акинів. Після неминучого творчого конфлікту ви не зможете використати гітари навіть як весла - від них зостануться лише грифи. І взагалі, два гітаристи зовсім ні до чого: і один заспіває вас мало не до смерті.

За умов дотримання цих простих правил успіх вашого походу забезпечений. Але навіть у колективі, що створений за всіма науковими рекомендаціями, на початку можуть трапитися симптоми легкої психологічної несумісності. У зв'язку з цим на завершення ще три поради.

1. Будьте толерантними у ставленні до власних недоліків, які ви помічаєте в інших.

2. Не будьте толерантними у ставленні до чужих недоліків, які ви помічаєте в собі.

3. Намагайтесь виконати свою роботу вчасно, щоб її не довелося виконувати іншим.

Мандрувати без карти неможливо. Навіть якщо ви вирішили відкривати невідомі землі та безлюдні острови. Це знав уже Колумб, вирушаючи в таємничий простір Атлантики. Щоправда, в примірнику карти, що йому дістався, Америка називалася Індією. Та хіба суть у дрібних неточностях?

Тому не варто навіть говорити про легковажних безумців, які вирушають у байдарковий похід без карти. Вони недостойні звання туриста. Краще розглянемо можливі варіанти картографічного забезпечення експедиції. При цьому будемо дотримуватися порядку, що відповідає їх важливості.

1. Політична карта світу. Найбільшим достоїнством цієї карти вважаються її розміри (3×4 метри). Це дає можливість вивчати її одночасно всім членам експедиції. Для цього необхідно розстелити карту на березі й улягтися на ній головами до середини.

Розміри дають можливість використовувати її як вітрила, якщо пристосоване для цього полотнище (воно ж і тент) забули на стоянці чи випадково спалили на вогнищі. Щоб перетворити карту на вітрила, треба наклеїти її на марлеву основу.

Вкрай необхідна така карта і для орієнтації в просторі. З нею вам не доведеться розпачливо кричати, вдивляючись у береги: «Де ми?» Карта точно вкаже країну, в межах якої ви перебуваєте.

Проте слід відзначити і деякі ускладнення, що виникають під час користування картою світу. На ній легко віднайти Аддис-Абебу, але марно згаєте кілька годин, плазуючи на животі у пошуках села Красилівки. Ви не знайдете його ні в Південній Америці, ні в Північній Африці. Не знайдете його і в межах тієї країни, де, як переконливо свідчить карта, ви перебуваєте. Ой лелечко, там немає навіть річки Здвижу, якою пливуть ваші байдарки. І навряд чи впевненість у тому, що ви не порушили мимоволі державного кордону, якоюсь мірою компенсує це.

2. Географічний глобус. Слід сказати відразу: цей наочний посібник, досить доречний на каравелах, галіонах і фрегатах, створює певні труднощі у користуванні ним під час байдаркового походу, особливо коли діаметр вашого глобуса понад 1 метр. Сидіти на ньому не дуже зручно, розмістити його на носі чи на кормі - неможливо. Вихід один - транспортувати глобус на буксирі, але після цього окреслення материків можуть стати розпливчастими, а річка Ріо-Гранде-Колорадо настільки наблизиться до вашого маршруту, що доведеться серйозно обговорювати можливість появи крокодилів у рідному Здвижі. Отже, використовувати глобус у поході на байдарках слід лише в самому крайньому випадку.