Гелий Аронов - На байдарці - за снагою

- Так що ж воно поцупило?

Експресія, з якою Кок заперечує секретарський тезис, остаточно переконує представника влади в правильності свого припущення, і Кока за допомогою добровільних помічників вводять (назвемо це так) у приміщення сільради.

В результаті півгодинної бесіди виявляється, що цей зухвало вдягнений чоловік:

а) відмовляється назвати ім'я, прізвище і по батькові, хоча про право ставити такі запитання було наголошено ще на початку розмови;

б) відмовляється пред'явити документи, що засвідчили б його особу;

в) на питання, з якою метою з'явився в селі, відповідає, що його цікавить розклад поїздів;

г) і взагалі, чомусь не поголений.

Вирішили: громадянина затримати і передати дільничному міліціонеру...

На щастя Кока, дільничний, який з'явився досить швидко (яких-небудь 2 години), виявився розумною людиною і не тільки негайно відпустив потерпілого, але й забезпечив його вичерпною інформацією (поїзд через Штукарі не проходить) і ще порадив:

- Вам, хлопці, на поїзд краще сідати в Сармах - там поїздів з п'ять проходить і всі зупиняються.

- А як до Сарм дістатися?

- Зовсім близенько: кілометрів сорок річкою, а там по дорозі кілометрів 80...

Початківець-байдарочник, складаючи список спорядження, як правило, припускається дуже розповсюдженої помилки. Озброївшись папером і фломастером, а також за допомогою багатющої уяви, яка завжди в таких випадках бурхлива і нестримна, він починає створювати список потрібних речей. Список ще не доведений і до середини, а у фломастері вже закінчилось чорнило. Байдарочник схаменеться лише тоді, коли, взявшись за олівець, почне виводити: «№ 414. Таз емальований (білий)».

Ні, носіїв у вас не буде, так що не розраховуйте на популярний колись варіант: «...следом четыре идут великана, двадцать четыре несут чемодана...». Хоча ваші акселерати-діти і подібні до велетнів, але чемодан (навіть один!) вони майже завжди тягти відмовляються.

Втім, зовсім без списку вам також не обійтися. Принципи, які лежать в основі складання списку, можуть бути різними. Наприклад, за алфавітом: 1. Аптечка. 2. Байдарка. 3. Виноградний сік. 4. Губка...

Або за ступенем важливості: 1. Тушонка. 2. Цигарки. 3. Карти (гральні). 4. Дружина. 5. Діти... 21. Намет... 89. Байдарка.

Перший варіант складеного списку має бути переписаний не менше чотирьох разів, при цьому обов'язком умовою переписування є скорочення кожного наступного варіанта в порівнянні з попереднім удвічі.

Заздалегідь позначте у списку річ, яку ви забудете. Це, так би мовити, жертва на алтар бога Забудька. Інакше ви справді забудете що-небудь важливе. А втім, найімовірніше, так воно і станеться, бо чарівність байдаркового походу виявляється також і у винахідливих спробах використати взяті з собою непотрібні речі натомість залишених необхідних.

Оскільки вам рано чи пізно доведеться звернутися до варіанта переноски, пов'язаного з витратами м'язових зусиль (див. розділ «Доставка до річки і повернення»), оптимальною є така кількість спорядження, за якою на кожного учасника походу припадає один рюкзак і вільна пара рук для транспортування байдарки. Як свідчить наш досвід, все, що не вмістилося у рюкзак і запакувалося (тимчасово) в сумки, авоськи, клунки тощо, рано чи пізно забувається чи губиться, викликаючи запізнілі й даремні ремствування. Все спорядження укладено в один (один!) рюкзак - це найбільше досягнення еволюції байдаркового туризму. Початківцю-байдарочнику не слід повторювати цей покручений і нелегкий шлях спочатку: адже існують для чогось байдаркові аксакали!

Звідси виникає перший і єдиний закон спорядження: бери не те, що потрібно, а те, без чого неможливо обійтись!

Спорядження байдарочника поділяється на дві категорії: особисте і громадське.

Розподіл громадського майна між байдарочниками провадиться Боцманом, а за його відсутності - Адміралом. Адмірал, звичайно, не забуде розподілити аптечку поміж екіпажами всіх байдарок, аби ніхто не був позбавлений фталазолу, і водночас не допустить, щоб в одну байдарку потрапили казанки, гречана каша, тушонка. Взагалі все кухонне начиння (казанки, миски, ложки, кружки, ножі) зручно зберігати у спеціально пошитій для цього полотняній торбині. Торбина повинна зверху затягуватися мотузкою і, щоб не викликати негативних емоцій у Лікаря експедиції, має бути з самого початку чорного кольору.

Продукти для поточного вжитку повинні зберігатися в так званому видатковому мішку, пошитому з двох шарів клейонки. Цей мішок, так само, як і рятівні засоби, необхідно покласти в байдарці Кока на самому видному і доступному (Коку, зрозуміло) місці. По-перше, це нагадуватиме, кому належить фактична влада в поході, а по-друге, при негайній евакуації з байдарки екіпаж не витрачатиме часу на пошуки того, що потрібно рятувати передусім.