Світлана Талан - Зорі, що купаються у річці

Здесь есть возможность читать онлайн «Світлана Талан - Зорі, що купаються у річці» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2014, Издательство: Кассіопея, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Зорі, що купаються у річці: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Зорі, що купаються у річці»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Перший Майдан. Помаранчева революція, яка принесла не лише надію, а й кохання юній Софійці. Не справдилися сподівання революціонерів, але залишилося живим кохання молодих сердець. Проте Софійка навіть не могла уявити, що їх коханню судилося пройти випробування війною в Грузії, вседозволеністю нахабного мажора, бездушністю можновладців. Але любов жива, вона не вмирає і може творити чудеса навіть тоді, коли це неможливо, або тобі вже далеко за…

Зорі, що купаються у річці — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Зорі, що купаються у річці», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

На ідею поїхати відпочивати кудись подалі від міста, на берег якої не-будь тихої річки, наштовхнув Стаса сам батько. Він звідкись повертався та випадково попав у якесь глухе село, не перейнявся з цього приводу й звернув до річки, щоб скупатися та освіжитися. Йому там так сподобалося, що він розповів синові й порадив тому кудись поїхати подихати свіжим повітрям. Стас попрохав батька знайти на мапі те село. А вже за день намети були зібрані, речі спаковані, компанія зібрана. Зараз хлопці на трьох іномарках, завантажених алкоголем, продуктами та опальниками мчали по грунтовій дорозі. Автівки здіймали пилюку та так сигналили, що товстобокі корови на луках в нерозумінні піднімали свої голови, а невгамовні гуси гелготіли та розбігалися врізнобіч.

— Драпу вдосталь прихопили? — запитав Стас Дениса, що сидів поруч нього та плюхав соняшникове насіння.

— Досить, щоб очманіти й не відрізнити туман над річкою від кайфу, — заржав той і додав: — Погано, що баб не взяли з собою.

— Ще тут їх не вистачало!

— А якщо організм затребує дівчину*?

— Знайдемо на місці. Чи проблема?

— Доярку йому, або ту, від якої тхне свинями! — піддів Льошка, що сидів позаду Стаса.

Хлопці дружно зареготали.

— Чому одразу свинарку? — Денис невдоволено поморщив носа.

— Тоді б взяв з собою гумову бабу з «Адама та Єви», — з серйозним видом сказав Стас. — Вони хоча б не тявкають під вухом, коли не потрібно. До того ж, не просять грошей і не вагітніють.

Хлопці знову розсміялися.

— Та ну вас! — махнув рукою ображений Денис. Він пошелестів пакетом та дістав наступну пачку чіпсів. — А хто чистити картоплю нам буде? Хто буде варити кашу? Про це хтось із вас подумав чи ні?

— Ноу проблем, — відповів Стас і поплескав друга по плечах. — Дамо п’ять баксів комусь із місцевих і ті будуть носитися біля тебе бджілкою: туди-сюди, туди-сюди, вжик-вжик, вжик-вжик!

— За п’ять баксів?

— А ти думав? Чи вони «зелені» бачать у селі? А за десять ти купу навалиш у кущах, а її приберуть ще й зад тобі туалетним папером підітруть.

— Та ну?! Загнув далі нікуди!

— Не віриш? — Стас посміхнувся. — Сам побачиш. Я сам тобі покажу, що можуть зробити гроші.

— Згоден, що гроші можуть багато зробити — мої предки так завжди говорять. Але чи все?

— Абсолютно! Шелестіння купюр заставить й корову танцювати гопака! — засміявся Стас.

— Я чув, що сільські дівки ласі до грошовитих міських хлопців, — втрутився в розмову Денис.

— Звичайно, — погодився Стас. — Кожна з них має золоту мрію — підхопити на гачок такого, як ти.

— То, може, покинемо своїх краль та привеземо до міста молоденьких та соковитих доярочок? — засміялася Денис.

— Хлопці, чи ви не знаєте, що дівчата з села давно повтікали? — втрутився у розмову Льошка, що вже було почав дрімати на задньому сидінні. — До того ж я чув, що є сільські дівки, яких не можна купити за гроші.

— Монахині чи що? — Стас єхидно посміхнувся. — Чи якісь пустельники? Так ми і їх купимо! Чи не так, Дене?

— Спробуємо, — погодився Денис. — Здається, я бачу гарне місце біля річки. Дивіться, там велике дерево, то ж буде тінь, а друге похилене, щоб посидіти.

— І село поруч, — додав Льошка, виглянувши у вікно.

— Кльово! — погодився Стас. — Якщо не помиляюся, це якраз те місце, про яке мені розповідав мій коханий татусь.

Стас круто повернув кермо, звернувши з вузької ґрунтової доріжки до принишклої в тривозі серед зелені річки.

Розділ 7

Місце біля річки Стасові дуже сподобалося. «Мій старий мав рацію, порадивши мені для відпочинку саме це місце», — подумав Стас, оглядаючи місцевість. Тут було, де скупатися, де розбити намети, розпалити вогнище. Перший вечір пройшов чудово. На щастя, не дошкуляли комарі, вода у річці була теплою, а шашлик Денис зготував просто чудовий. Кілька пляшок горілки додали гарного настрою, а викурена наостанок цигарка драпу взагалі довела Стаса до стану ейфорії. Він дурнувато гигикав та із задоволенням жбурляв порожні пляшки в воду. Хлопець погано запам’ятав, як заліз до намету й опинився у міцних обіймах сну.

Стас прокинувся від того, що змерз. Визирнув з палатки — надворі вже сіріло. По тому, як завис сивою пеленою над річкою густий туман та весело щебетали пташки, він зрозумів, що наступав ранок. Хлопець вийшов з намету, здригнувся, бо від холоду по тілу пробігли мурахи. Після вчорашньої гулянки тріщала голова, в горлі пересохло, язик приклеївся до піднебіння та страшенно докучала спрага. Повсюди валялися порожні пластикові та скляні пляшки, пошматовані газети та серветки. В багатті ледь жевріли перегоріли чорні головешки, з яких вилась тоненька смужка диму та зливалася з густим туманом.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Зорі, що купаються у річці»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Зорі, що купаються у річці» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Світлана Талан - Повернутися дощем
Світлана Талан
Світлана Талан - Оголений нерв
Світлана Талан
Світлана Поваляєва - Ексгумація міста
Світлана Поваляєва
Світлана Талан - Спокута
Світлана Талан
Світлана Талан - Просто гра
Світлана Талан
Світлана Талан - Купеля
Світлана Талан
Світлана Талан - Сафарі на щастя
Світлана Талан
Світлана Талан - Я захищу тебе…
Світлана Талан
Світлана Талан - Помилка
Світлана Талан
Світлана Талан - Зловити промінь щастя
Світлана Талан
Світлана Талан - Букет улюблених квітів
Світлана Талан
Отзывы о книге «Зорі, що купаються у річці»

Обсуждение, отзывы о книге «Зорі, що купаються у річці» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x