Чак Палагнюк - Задуха

І ще жах бере, коли я уявляю, що простою так ось усе життя. До речі, таке цілком може бути. Є в цьому якась дивна розрада — коли ми з Денні на пару лаємо одне й те ж саме паскудство. Завжди. Назовсім. У вічній програмі реабілітації. Так, я стоятиму поряд із ним, але, щоб уже до кінця дотриматись історичної достовірності, зізнаюся, що, як на мене, краще, щоб він сидів у колодках, аніж якщо його проженуть із міста, тобто звільнять, і я залишуся сам.

Не те щоб я дуже гарний друг. Я скоріше дбайливий лікар, який сам, за власним почином, виправляє вам хребці раз на тиждень.

Або дилер, який штовхає вам героїн.

«Паразит» — не зовсім вірне слово, але це перше, що спадає на думку.

Перука Денні знову плюхається на землю. «Відсмокчи у мене» розпливається під дощем, розмита червона фарба схожа на кров — тече по його синіх холодних вухах, по очах, по щоках. Капає в грязюку.

Окрім дощу, нічого не чути. Тільки краплі ляпотять по калюжах, по солом'яних дахах, по мені й по Денні. Водяна ерозія.

Не те щоб я гарний друг. Я скоріше спаситель, якому треба, щоб його шанували та обожнювали.

Денні знову чхає. Жовтуваті шмарклі летять навсібіч, зокрема — на перуку, що майже потонула в грязюці. Денні каже:

— Слухай, ти більше не надівай на мене цю ганчірку, ага? — і шморгає носом. Потім кашляє, і окуляри падають у грязюку.

Густі виділення з носа означають краснуху.

Дивись також: коклюш.

Дивись також: пневмонія.

Його окуляри нагадали мені про лікарку Маршалл, і я говорю, що познайомився з новою дівчиною, вона справжній лікар, і взагалі її варто трахнути.

І Денні каже:

— Ти все ще б'єшся над своїм четвертим ступенем? Допомогти не треба? Тобто — нагадати про славетні подвиги?

Детальна й безжальна історія моєї сексуальної залежності. Повний опис моїх гріхів. Кожний зрив, кожна провина, кожна бридота.

І я кажу:

— В усьому слід виявляти поміркованість. Навіть у видужуванні.

Не те щоб я гарний друг. Я скоріше батько, якому не хочеться, щоб дорослішало його чадо.

І Денні мовить, дивлячись у землю:

— Дуже корисно буває згадати свій перший раз. Для всього. — Він каже: — Коли я мастурбував уперше, в мене було таке відчуття, немовби я це винайшов. Я дивився на свої вологі руки й думав: «О, тепер я розбагатію».

Перший раз для всього. Неповний список моїх злочинів. Іще одна незавершеність у моєму безладному житті, яке суціль — самі незавершеності.

І Денні — так само дивлячись униз і не бачачи нічого, крім грязюки, — каже:

— Ти ще тут?

І я знову підношу йому до носа хустку й кажу:

— Сякай.

Світло на знімках було надто різким, так що тіні фігур на бетонній стіні вийшли якимись занадто темними. Звичайнісінька стіна в якомусь підвалі. У мавпи — втомлений вигляд. Шерсть — уся в невеликих залисинах від корости. У хлопця вигляд також хворобливий: шкіра бліда, зайвий жирок на талії. Він стоїть рачки, задом до глядача, опираючись руками об зігнуті коліна, — прутень понуро звисає, — і посміхається в камеру, обернувшись через плече.

«Блаженна посмішка» — не зовсім вірний вислів, але це перше, що спадає на думку.

Найбільше в порнографії хлопчикові подобався навіть не секс. Не зображення красивих людей, які трахаються одне з одним: голови закинуті мовби в екстазі, на обличчях фальшиві передоргазмові гримаси. В усякому разі, спочатку. Він розглядав ці картинки в Інтернеті, коли ще навіть не знав, що таке секс. Нині в кожній бібліотеці є комп із виходом в Інтернет. У кожній школі.

Точно так, як у кожному місті, куди хлопчика відправляли до названих батьків, був католицький собор, де проходили одні й ті ж самі недільні меси, та був і Інтернет. Інтернет приваблював більше. Вся річ у тім, що якби Ісус сміявся на хресті, або плював на маківки римлян, або робив іще що-небудь, окрім як мовчки страждати, церква — і все з нею пов'язане — подобалось би хлопчикові більше. Значно більше.

І його улюблений веб-сайт був зовсім не еротичним, в усякому разі — для нього. Там було близько дюжини фотографій кремезного хлопця з вічно похмурим обличчям, у костюмі Тарзана, і з дресированим орангутангом, який тицяв хлопцеві в зад якісь кульки, на вигляд схожі на смажені каштани.

Пов'язку на стегнах «під леопарда» зсунуто вбік, резинка врізається в талію, де вже позначився зайвий жирок.

Мавпа готова упхати йому черговий каштан.

У цьому немає нічого сексуального. І все ж таки, судячи з лічильника відвідувань, цю картинку ходили дивитися понад півмільйона людей.