Чак Поланік: Чарівна ти

У Пенні саме тут, у крамниці «Бонвіт Теллер», завібрував телефон. Турбувала Монік. Більше не прискіпуючись через стільці, вона надіслала повідомлення: «ПЕРЕДЗВОНИ МЕНІ!». Напевно, всі в «Бі-Бі-енд-Бі» вже дізналися новини. З одного боку, Пенні воліла, щоб ніхто нічого не знав. Бентежить, коли оточуючі пов’язують тебе з президентом Хінд, королевою Гвендолін та Алюет Д’Амброзією. Пенні покопирсалася у пам’яті, пригадуючи проміжні романи. З поетесою, яка отримала Нобелевську премію з літератури. Потім були ще спадкоємиця японського металевого магната та баронеса, нащадок медіахолдингу. Досі жодній з них не належав кришталевий черевик. Пенні намагалася про це не думати, але все, що трапиться з нею впродовж цього вечора, визначить решту її життя.

Вона не встигла відповісти на повідомлення Монік, як повернулася продавщиця. З її руки спадав валок червоного атласу. Вона скептично вигнула дугою тонку брову й наспівом промовила:

— Тримайте-но… 44-й розмір. — Вона жестом наказала Пенні йти за нею до примірочної.

Президент Пенні Гарриґан. Містер К. Лінус Максвелл. Думки плуталися. Завтра її ім’я в газеті «Пост» буде надруковано жирним шрифтом поміж імен видатних осіб на шостій сторінці. Завтра ця чванькувата жіночка дізнається, що вона не брехала. Усім у місті стане відоме її ім’я.

Хай там як, вона дуже обережно буде носити цю сукню.

Зараз третя година. Вечеря о восьмій. Ще є час на епіляцію ніг, на зачіску, на дзвінок батькам. Можливо, усе це зробить ситуацію, що склалася, більш реальною.

Метушливо поспішаючи за продавщицею, Пенні знервовано запитала:

— У вас можливо повернути річ і отримати гроші назад, я не помиляюся? — І вона схрестила пальці, щоб тільки застібка-блискавка не підвела.

Кван Ксі та Есперанса були гарними сусідками — вони мешкали разом у квартирі-студії в Джексон Хайтс, округ Квінс. Кілька місяців тому, коли мати Пенні допомагала дочці зібрати речі, щоб перебратися з іншої частини країни до Нью-Йорку, мудра жінка порадила:

— Коли станеш винаймати житло, запроси китаянку та дівчину з Латинської Америки.

Часом погляди батьків Пенелопи здавалися відсталими цькуваннями через расові забобони, але насамперед вони дбали про інтереси власної доньки. У полікультурному, різноманітному расовому середовищі, на їхній погляд, менше шансів, що дівчата стануть цупити одна в одної косметику. Усі засоби для краси коштували дорого, а якщо користуватися одним гримом, можна підхопити смертельно небезпечний стафілокок. Слушна порада. Повсюди герпес і клопи. Такою порадою мудрих старих варто скористатися.

Попри наївні погляди батьків Пенні, ці три молоді жінки, представниці різних, несхожих культур, мали більше спільного, ніж можна було очікувати. Вони відразу стали ділитися вбранням, таємницями, навіть контактними лінзами. Майже нічого не було поза дозволеним. Досі така повсякденна близькість не викликала проблем.

Есперанса була запальною дівчиною з Латинської Америки, з високими грудьми, темними злими очами. Вона завжди вдавала роздратування через найпростіші речі — наприклад, замінити лампочку або помити посуд. Починала волати: «Карамба! Чорт забирай!» Пенні завжди реготала через такий неприхований стереотипний спалах емоцій. Вочевидь, вона не надто тривожилася, якщо глузувала з себе. Той факт, що Есперанса могла кинути на підлогу яскраво розшите сомбреро, а потім кружляти у запальному танку навколо нього, лише доводив, що дівчина надто далеко еволюціонувала в постполіткоректне майбутнє власної ідентичності.

Кван Ксі, така спокійна, така невибаглива, контрастувала з запальною сеньйоритою. Китаянка беззвучно пересувалася велелюдною квартирою. Збирала пил з плінтусів… Підрівнювала свій бонсай… Складала оригамі для наступного користувача туалетним папером… Взагалі завжди перетворювала хаос на порядок. Її безтурботне обличчя та виважені манери слугували Пенні бальзамом. Її густе гладеньке темне волосся — справжнє диво порівняно з кучерями Пенні, які вона найчастіше забирала ззаду в «кінський хвіст».

У передостанні години до вечері у «Ші Ромейн» Пенні благала обох дівчат скористатися всіма своїми талантами задля створення її неперевершеного вигляду. Вона воліла, щоб Есперанса так намалювала їй очі, щоб вони блищали, як захід сонця у Гавані. Кван Ксі мала зробити так, щоб волосся Пенні спадало чарівними важкими шовковими пасмами. Її сусідки наввипередки енергійно взялися за справу, наче дружки занепокоєної нареченої. Разом вони причепурили і вдягнули її.