І знов-таки жінка-містик виправила свою ученицю:
— Макс спромігся на подорож задля сексуальної науки, щоб забути про смерть своєї дружини.
Настала черга Пенні збентежитися. Більшого дива годі було й почути!
— Його дружини?
Баба мовчки кивнула. Колись Максвелл був одружений. У коледжі він познайомився та почав зустрічатися з розсудливою дівчиною, що навчалася на підготовчих курсах юридичного факультету. Обоє закохалися до нестями. То був не той холодний, цинічний Макс, із яким Пенні марнувала час. Той юнак був цілком відданий своїй нареченій. Вони були закоханими на порозі благословенного життя разом.
Відьма сексу зітхнула.
— Подробиці загибелі дівчини не важливі. Серйозна алергічна реакція. З її загибеллю і життю Макса настав край.
Він прийшов до печери Баби невтішним удівцем. Роздратований юнак мав єдину мету: марнотратити роки, що йому залишилися, у пошуках власних задоволень.
Пенні жадала подробиць, але, здавалося, був не надто слушний час для того, щоб допитувати вчительку.
Вона лише спитала:
— А як її звали? — Пенні ніжно провела пальцями по шкірі старої. Граючись, подражнила тендітну тканину анусу відьми. Щедро плюнула, щоб змастити виснажений отвір.
Баба відповіла:
— Як її звали? — Вона не встояла перед пестощами ані миті. Її голос пом’якшав, немов вона занурилася у мрії. — Її звали Феба.
Феба. Саме це ім’я тривалий час лунало у Пенні в голові. Феба Максвелл. Складалося враження, що люди Максвелла вилучили всі згадки про Фебу з газет, які йому належали, з Інтернету, взагалі з історії. Вона була ахіллесовою п’ятою Максвелла. Доказом того, що його серце можна розбити. Поки Пенні розмірковувала над цим боком його життя, нахилилася над жмутом посивілого волосся, яке навіть зараз стирчало вгору й нетерпляче очікувало на її увагу.
Пенні повернулася до свого заняття, прагнучи дізнатися, скільки тривав їхній шлюб. Але навіть не ставлячи питання, вона звідкись сама здогадалася.
Вони були одружені 136 днів.
Щоб загоїлися плівки, що саднили, Баба втирала Пенні мазь. Чаклунка сексу ніжно вкладала її у ліжко з посохлого моху та йшла збирати яйця та гриби. Настоювала підбадьорливі чаї, примушувала дівчину пити їх зі своєї зморшкуватої долоні. Вона навчила Пенні перетирати камінням павуків, щоб варити заспокійливу мазь, яка підвищить анальну чутливість. Життя було таким спокійним, таким був міцним її зі старою зв’язок, що Пенні забула про легіони недобрих нанороботів, які, напевно, рухалися її кровотоком. Але ненадовго.
Максвелл ніби випробовував свою силу: Пенні відчула, як одного дня її соски затверділи й почали пульсувати. І клітор, і соски почали несамовито тремтіти. Зранку стара кілька разів доводила її до оргазму, перш ніж піти збирати яйця та ящірок, тому менш за все Пенні очікувала, що збудиться. Це сталося несподівано, і вона тієї ж миті зрозуміла, що це підступи Максвелла. Тоді вона саме сиділа на самоті на підлозі, сьорбаючи настоянку з лишайників. Наступна хвиля задоволення накрила її так, що вона навіть підвестися не встигла.
Здавалося, що Пенні заволоділи демони. Вона взагалі не контролювала власне тіло. Здавалося, ніби якась сила квітне та росте в неї між ногами. Її груди болісно розпирало від бажання. Пульс пришвидшився, на шкірі з’явилися мурашки.
Макс дуже стисло описував фізіологічні процеси. Її збуджена піхва розтягується, росте вздовж, щоб увібрати в себе ерегований фалос. Вона роздувається, мов кулька, аж поки над отвором шийки матки створиться ідеальна кишеня. Туди потраплятиме сперма, яка має успішно запліднити яйцеклітину. У природі це простий та красивий процес, але те, що відбувалося з Пенні зараз, — це справа рук Макса з його зловісним пультом. Нескладно було уявити, як купа мікроскопічних нанороботів ґвалтують її нервові закінчення. Навіть тут, коли вона усамітнилася у Гімалаях, він міг активувати їх. Він надсилав їй повідомлення — але через справжнісінький секс. Ніби задля того, щоб збудити її, достатньо лише скористатися телефоном! Байдуже, які засоби він застосовував, — Максвелл стимулював її саме так, як атакував Алюет на сцені. Це було таке жорстоке, ніби трансльоване через супутник, зґвалтування.
Через кілька хвилин до печери повернулася Баба. Пенні продовжувала хрипіти та здригатися від непроханого задоволення. Стара чаклунка повісила торбинку з мохом та поспішила заспокоїти істоту, що каталася на підлозі.
— Борися, — спонукала Баба, стаючи навколішки. — Те, що він робить з тобою, те саме ти маєш робити у відповідь. — Вона зволожила свій кістлявий палець у беззубому роті й стала сунути його між набряклих статевих губ. — Ти не лише приймач, — кричала Баба. — Повертай енергію до її підлого джерела!
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу