Світлана Талан - Повернутися дощем

Здесь есть возможность читать онлайн «Світлана Талан - Повернутися дощем» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2016, ISBN: 2016, Издательство: Клуб Сімейного Дозвілля, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Повернутися дощем: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Повернутися дощем»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Лихо відступило від Сєвєродонецька, але велика Настина родина розвіяна по світу: мати їде до Західної України, сестра — у Росії і чути не хоче про повернення, а діти… Іванка й Геник, брат і сестра, — непримиренні вороги… Настя везе у волонтерському бусі допомогу хлопцям, бо під Іловайськом неспокійно. Вона не знає, що поспішає назустріч долі…

Повернутися дощем — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Повернутися дощем», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать
Розділ 110

Щоранку Настя сідала на кухні біля вікна і мовчки сиділа до вечора. Мати клопоталася біля неї, намагалася розговорити, повернути до життя, але Настя закам’яніла не лише всередині, тіло нагадувало статую. Вадим ставив перед нею на підвіконня попільничку, клав цигарки і запальничку, і Настя курила. Автоматично час від часу простягала руку до пачки цигарок, і це видавало в ній живу людину. Коли Вадим починав до неї говорити, вона торкалася його руки прохолодними тонкими пальцями і стиха промовляла: «Вибач». Мати приносила їй поїсти, і Настя іноді байдуже брала шматочок і повільно клала до рота. Богдана Стефанівна тихо плакала від безвиході, не знаючи, як повернути доньку до життя. Коли Геник сповістив, що повертається в АТО, Настя навіть не простилася до пуття. Не повертаючись до сина, стиха промовила: «Щасти тобі, синку» і знову витріщилася у вікно. Чи бачить вона щось у шибку, чи то погляд у нікуди, чи намагається зазирнути в минуле, у ті часи, коли Іванка була жива, — хтозна.

Одного ранку Настя, як завжди, сіла біля вікна й помітила сіреньку пташку, яка стрибала за вікном по дитячому майданчику. «Може так бути, що душа моєї донечки зараз у тій пташці», — спало на думку.

І раптом щось майнуло перед її очима, вдарило у скло так близько, що Настя від несподіванки здригнулася. Це був голуб. Усередині Насті щось сколихнулося, змусило працювати мозок.

— Іванка, — прошепотіли її губи.

Вони зустрілися поглядом, голуб і жінка, і довго зблизька розглядали одне одного. Насті здалося, що птах сумний і самотній, як і вона.

— Ми з тобою споріднені душі, — заговорила до пташки, і голуб уважно стежив за кожним її порухом. Їй не хотілося, щоб голуб полишив її на самоті із невтішними думками. — Мабуть, ти втратив свою подружку і тепер сумуєш? Звідки я знаю? Не можу тобі пояснити, але відчуваю твій біль, бо самій болить. Хто нас з тобою зрозуміє? А ніхто! Мене вважають божевільною, та це не так. Самотність — жахливий стан спустошеної та розчавленої життям душі. Як і чим заповнити ту порожнечу, що схожа на прірву?

Здавалося, що голуб її зрозумів. Він потупцяв по підвіконню, вмостився зручніше і знову прикипів блискучими оченятками до Насті.

— Я буду тебе звати Самотній Голуб, — сказала Настя, і птах стріпнув крильцями на знак згоди. — Тільки не покидай мене. Гаразд?

Птах повернув голівку набік, прислухаючись до її слів.

— Ти голодний? — спитала Настя. — Я повинна дати тобі поїсти, а не годувати розмовами!

Вона підвелася, і голуб витягнув шию, слідкуючи за нею. Настя взяла зі столу пшеничну кашу з підливкою, і голуб зіп’явся на раму і, кумедно перебираючи лапками, пересунувся в її бік. Настя відчинила вікно і поклала каші на підвіконня. Голуба не треба було запрошувати, він швидко і жадібно накинувся на їжу.

— Голодний! — зітхнула Настя. — Мій бідний Самотній Голуб! Хочеш ще?

Настя нагодувала голуба, і він, трохи посидівши, полетів. Вона не відходила від вікна, чекаючи на його повернення, і голуб прилетів по обіді.

— Повернувся! — зраділа Настя, коли птах сів на підвіконня і нетерпляче затупцяв. — І чому вас називають ненажерами? — говорила вона, кладучи порцію каші на підвіконня. — Ми всі різні, у кожного свої потреби: одні їдять мало, інші — більше, а хтось встановив однакові для всіх норми. Це неправильно. Ти теж так гадаєш?

До годівниці прилетіли ще дві пари голубів. Вони нахабнувато відтіснили Самотнього Голуба і почали швидко дзьобати. Настин знайомий намагався просунути голову їм під лапи, щоб і собі встигнути поласувати, але один із них скубнув його, потім ударив у голову, і Самотній Голуб відсунувся.

— Ні, друзі, так не годиться, — сказала Настя. — Ви маєте пару і не можете ображати самотніх!

Вона просунула руку у вікно, і голуби, змахнувши крилами, відлетіли.

— А ти мене не боїшся, — сказала вона задоволено, коли Самотній Голуб лише відсунувся подалі від її руки. — Чого нам боятися, коли ми пережили найстрашніше?

Вона простягла руку з кашею у вікно. Голуб глипнув кілька разів на їжу, потім — на жінку і сторожко наблизився. Несміливо дзьобнув і відійшов, потім спробував ще і почав без остраху їсти. Наситившись, ще трохи посидів і полетів у своїх справах.

Коли повернувся з роботи Вадим, Настя сказала:

— Я сьогодні познайомилась із Самотнім Голубом.

— Чому із самотнім?

— Бо він втратив свою половинку і дуже сумує.

— Звідки ти знаєш?

— Знаю і все.

Вадим ладен був розцілувати Настю за ці перші пагони пробудження до життя, але поводився стримано, щоб не сполохати її. Він дав їй тарілку з супом.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Повернутися дощем»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Повернутися дощем» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Світлана Талан - Оголений нерв
Світлана Талан
Світлана Поваляєва - Ексгумація міста
Світлана Поваляєва
Світлана Талан - Спокута
Світлана Талан
Світлана Талан - Просто гра
Світлана Талан
Світлана Талан - Купеля
Світлана Талан
Світлана Талан - Сафарі на щастя
Світлана Талан
Світлана Талан - Я захищу тебе…
Світлана Талан
Світлана Талан - Помилка
Світлана Талан
Світлана Талан - Зловити промінь щастя
Світлана Талан
Світлана Талан - Букет улюблених квітів
Світлана Талан
Отзывы о книге «Повернутися дощем»

Обсуждение, отзывы о книге «Повернутися дощем» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x