Володимир Єшкілєв - Пафос

Ви шукаєте проявів, слідів, знаків правічної і страхітливої, як безодня, «таємниці беззаконня»? Хіба може Щось упроявнитись у цьому світі, не створивши для Себе словника? Адже й людина володіє лише тим, що спроможна назвати. Називання — перша передумова влади. Словник — найдовший її нагай. «Ворога не висловлено», — кажуть задовбані еленіумом і маріхуаною носії саморобних істин. Ми, тверезі та незламні, відповідаємо їм:

Нехай вибухне Лінґварна Бомба!

Чому ми спроможні зрозуміти один одного, якщо говоримо мовою, слова якої поліморфні? Пророк Чорної Троянди відповідає: «Від початку всі можливі сенси Сущого співвіднесені з лінійним континуумом Кантора — з числовою віссю «М», що на ній (у зростанні їхніх величин) розташовані всі речовинні числа. Інакшими словами, сенси Сущого спресовані так, як защільнені числа на дійсній вісі. Ущільненість і стисненість сенсів — це й є нерозпакований, пеупроявлений світ. Це — семантичний вакуум. Семантика кожного конкретного тексту (тексту-держави також!) задається функцією розподілення «р(М)». Загально можемо говорити про текст, що визначається цією функцією, котра задається у багатовимірному просторі. Ця функція — вікно; крізь яке ми вдивляємось у строкатість семантичного світу, дивимось на вічно плинне Подвір'я Хаосу, кидаймо у фейлетонну твань суспільного говоріння Лінґварну Бомбу. Еволюція тексту пов'язана із спонтанним випірнанням у певній ситуації «У» фільтра р(Y/М), мультиплікативно пов'язаного з функцією «р(М)». Хто виявиться спроможним накинути свою волю до влади на фільтр, той заволодіє червоною кнопкою Бомби, той колись підірве державу-текст, зітре семантичною ґумкою неоковирну цитату, зліплену конституційними нічвидами з позичених приписів. Нехай усі зрозуміють, що кожне осягнення сенсу — це Переосягнення. Ми володіємо фільтром і МИ ДАЄМО НОВІ НАЗВИ!

Ми дамо вам нову мову, звільнену від родових імен!

Ми навчимо вас Чорного Словника Справжности!

Він зробить вас вільними!

Ви почуєте розквіт Чорної Троянди!

Ви вклякнете перед її метафорами!

Післямодерна Машина вживання і вживлення входить у вашу свідомість нечутною ходою тихого переможця, якому стара мова може протиставити лише кумедну безпорадну старосвітськість. Машина розгортає ваш мозок ключем під назвою «відкритість» і починає вирощувати там Чорну Троянду.

Як рука входить у ґумову рукавичку, наша Бомба увійде в тіло традиційної мови, розірве її товсте, переповнене прикметниками, черево і вистрибне звідти Чужим — апофатичним апокаліптичним апостатичним звіром. Звір посміхнеться недоумкуватості своїх ворогів і відкладе яйця у роззявлені інтелекти продажних псевдоеліт, не спроможних на чин Воїна.

Складена з могутніх кодів, Бомба зруйнує тонкий шар правил і приписів і породить монстрів свавілля. Нова мова буде кохати чудовиськ, і монстри заговорять нею на вулицях наших міст! Письмо стане ліфтом до глибинних печерних схованок етнічної свідомості. Туди чудовиська відправлять на збереження свої ембріони — у первинний епос, у гранітні підвалини єства. Там народиться незнищенний і досконалий паразит, що буде харчуватись відмінністю між добром і злом. З посліду цього паразита ми зберемо колись НОВИЙ СПОСІБ ВИСЛОВЛЮВАННЯ, і тільки тоді Базар загине…

— Зрозуміло, — каже Трах, — С чєго начінаєтся Родіна, с ашібок в твойом букварє…

— С пратівних махнатєнькіх ґоблінов, жівущіх в сасєднем дварє… А мене цей текст чомусь збуджує, — раптом визнає Фіона. — Аж у матці щось скубоче.

— Що ж тут може скуботати? — дивується реввоєнгакер. — Найзвичайнісіньськіша маячня, напомпована забіяцькими претензіями. На сайтах «Червона флора», «Н-18», АNАRН. RU такого розводняка цистернами… Тільки на людських пілінґах немає шифрів.

— Все одно скубоче.

— Може тобі до лікаря треба?

— Риггу!

— Добре що не «баклан».

— А чи існує така ймовірність, — питає Холодна Хвиля, — що вони якимось робом відстежать оце твоє копирсання?

— Сумнівно. При спробі мене вирахувати вони знайдуть лише віртуальну примару гЬаЬоп.сот.

— Що таке «жабонком»?

— Жабон — це великий такий жаб, чоловічої статі.

— Прррррфу!… А якщо вони — профі?

— Якщо за нас візьметься справжня контора, тоді… — Трах підморгує Фіоні крізь тлусті лінзи, і дівчина здригається від глипання глибоководного ока. — Напрасна старушка ждьот дочку дамой, єй скажут — ана заридаєт…