Патриція Гайсміт - Талановитий містер Ріплі

Поки перевдягався, йому сяйнула геніальна ідея: треба сховати серед своїх речей конверт із написом «Не відкривати до такого-то часу», а всередину помістити заповіт, підписаний Дікі, у якому той нібито заповідає йому свої гроші та щомісячні доходи. Оце справді чудова ідея.

Венеція

28 лют., 19________

Шановний містере Ґрінліф!

Я припустив, що за наявних обставин ви не заперечуватимете проти мого листа, у якому я хочу повідомити вам усе, що знаю про Річарда. Видається, що я був останнім, хто бачив його.

Я бачився з ним у Римі близько 2 лютого в готелі «Інґлатерра». Як ви знаєте, це було всього лише через два чи три дні після смерті Фредді Майлза. Дікі був засмучений і знервований. Він казав, що вирушить до Палермо, як тільки поліція закінчить допитувати його стосовно смерті Фредді, і мені здалося, що йому не терпілось якомога швидше забратися з Рима, що, зрештою, не дивно, але мушу сказати, що Річард виглядав страшенно пригніченим, і це насторожило мене значно більше за його знервованість. У мене з’явилася підозра, що він може скоїти щось страшне. Може, навіть із собою. Він також не хотів бачитись зі своєю подругою Марджорі Шервуд і казав, що спробує уникнути зустрічі з нею, якщо вона приїде з Монджибелло й захоче поговорити з ним про убивство Майлза. Я спробував умовити його зустрітися з нею. Не знаю, чи вони бачились. Мардж має якийсь заспокійливий вплив на людей. Мабуть, ви знаєте.

Я намагаюся сказати вам — мені здається, що Річард міг накласти на себе руки. Зараз, коли я пишу цього листа, його ще не знайшли. Сподіваюся, поки він дійде до вас, Річарда вже знайдуть. Я, певна річ, навіть не сумніваюся, що він жодним чином не причетний до смерті Фредді, але мені здається, що це приголомшливе вбивство, а також допити вивели Річарда з рівноваги. Це послання не з приємних, і мені справді шкода, що мушу вам його написати. Може, воно буде зайвим і виявиться, що Дікі (з огляду на його темперамент), просто десь переховується, вичікуючи, коли вляжеться усе це сум’яття. Але час минає і мене дедалі більше охоплює тривога. Тож я подумав, що повинен написати вам цього листа, просто щоб ви знали…

Мюнхен

3 бер., 19________

Дорогий Томе!

Вдячна за твого листа. Це дуже люб’язно з твого боку. Я письмово відповіла на питання поліції, а ще з одним полісменом розмовляла особисто. Я не минатиму дорогою Венецію, але дякую за твоє запрошення. Післязавтра я їду до Рима, аби зустрітися з батьком Дікі, який прилітає до Італії. Авжеж, я погоджуюся з тобою, ти добре зробив, що написав йому.

Я так розхвилювалася через ці події, що занедужала на середземноморську гарячку, або, як називають її німці, Foehn [87] Фен ( нім .) — теплий і сухий, іноді поривчастий вітер з гір, який часто дме поблизу Альп. Супроводжується підвищенням атмосферного тиску й температури повітря, що спричиняє погіршення самопочуття у людей і тварин. , а може, підхопила якийсь інший вірус. Буквально ось уже чотири дні не можу підвестися з ліжка, інакше б уже давно повернулася до Рима. Тож вибачай за такого недоладного і, може, трохи дурнуватого листа, який ніяк не годиться для відповіді на твоє миле та люб’язне послання. Але мушу сказати, що ніяк не погоджуюся з твоїм припущенням, ніби Дікі міг накласти на себе руки. Це зовсім на нього не схоже. Ти можеш сказати, що люди ніколи не показують, що замислили покінчити з собою, і все таке, але нізащо не повірю, що Дікі міг це зробити. Що завгодно, тільки не це. Його могли вбити у якомусь провулку в Неаполі або й навіть у Римі, але хтозна, чи він узагалі повернувся до Рима після того, як покинув Сицилію. А може, йому набридли всі ті допити й він вирішив сховатися. Гадаю, саме це він і зробив. Я рада, що ти вважаєш цю історію з підробками звичайнісінькою помилкою. Банку, звісно ж. Я теж так думаю. Дікі так змінився після листопада, що його почерк теж міг змінитися. Маю надію, що, поки ти отримаєш цього листа, уже з’являться якісь новини. Отримала телеграму від містера Ґрінліфа про його приїзд до Рима, тож варто поберегти сили для нашої зустрічі.

Приємно нарешті дізнатися твою адресу. Ще раз дякую за листа, поради й запрошення.

Усього найкращого, Мардж.

P. S. Я не розказала тобі чудових новин. Видавець зацікавився моєю книжкою про Монджибелло! Перед тим як запропонувати контракт, він хоче побачити весь твір, але це звучить справді обнадійливо! Тепер би тільки закінчити цю кляту книжку!

М.

Вона вирішила налагодити з ним стосунки, подумав Том. Та й поліції, мабуть, заспівала про нього зовсім іншої пісні.