Богдан Логвиненко - Saint Porno. Історія про кіно і тіло

У Будапешті мене зустрів шофер, ми з ним зайшли до кількох офісів порноагентств і підписали угоди. Я заповнила анкети, у яких жанрах готова зніматись, у яких ні, і більше до цього питання ніколи не поверталась. В Угорщині порно цілком легальне, Будапешт вважається однією зі столиць світової порноіндустрії. Я одразу ж закохалася у це місто на Дунаї. Не через порно, звісно, Будапешт просто чудовий.

Мене поселили в моделхаус. Це така величезна квартира в самому центрі міста, на набережній, де живуть дівчата. У чотирьох кімнатах живе від трьох до шести дівчат. Мені одразу трішки не пощастило, вільною була лише кімната без вікон. А враховуючи, що декілька дівчат на кухні постійно палили і погано провітрювали, дим стелився по усій моїй кімнаті і просто не було чим дихати. Тож перші ночі я спала просто на дивані в холі, а потім переїхала до іншої кімнати, яка звільнилась.

Там я вперше і востаннє за весь час зйомок зустріла українку, це була двадцятирічна Оля, студентка якогось престижного київського університету. Вона приїхала за порадою подружки з Росії, просто підзаробити під час канікул. Дуже гарненька, тиха і завжди з доброю посмішкою, вона підходила під образ скоріше якоїсь Діви Марії. Усі казали, що вона занадто мила для цієї роботи, треба бути трохи жорсткішою, бо нею будуть користуватись.

Знаєш, мене дуже дивують оці чутки, що українські дівчата недавно замінили росіянок у порно. Я почала розпитувати різних режисерів і акторів, і всі казали мені те саме: знаю лише кілька українок, а росіянок — сотні і тисячі. Тож мені незрозуміло, звідки беруться ці чутки.

У Будапешті треба було сходити здати аналізи. Працюючи в Пітері, можна здати аналізи в Києві чи будь-де, у Європі ж — тільки на місці. Взагалі, в мене ніколи не було жодного страху підчепити щось на знімальному майданчику. Там знайомство починається не з привітань, а з обміну аналізами. Ну, не баночок, звісно, ти зрозумів. Інакше бути не може. Немає результатів — немає зйомок.

У Будапешті я вперше в житті була у нічному клубі. Для мене завжди цей силіконово-пластиковий світ був занадто силіконовим і пластиковим. Що там може бути цікавого? Ніколи не могла цього збагнути. Але всі наші дівчата йшли, і я мала піти з ними за компанію. Це було жахливо, я не можу зрозуміти, навіщо люди платять за це гроші. Ненавиджу скупчення людей, таку голосну музику, ненавиджу яскраве світло, що б’є по очах. Коротше, це було як каторга. Я постояла за баром за компанію з дівчатами і пішла далі вештатися вулицями нового для мене міста.

А от наші розмови на будапештській кухні — це було дійсно прекрасно. Кожна дівчина розповідала, як пройшов її знімальний день, ми знімалися на різних студіях, з різними режисерами і акторами по черзі, тож з часом усі були перезнайомлені і ділились враженнями. І це були такі посиденьки, як у фільмах, коли шахтарі збираються після забою за стопочкою.

Так і ми з дівчатами сиділи за чаєм і обговорювали трудові досягнення дня, кращих і гірших факерів, у кого з них поза зйомками було нормальне сімейне життя, а хто мав по новій дівчині щодня. Розказували і про себе.

Машу я знала ще з Пітера, вони сама з Самари і таким чином збирає на нову квартиру, аби з хлопцем з’їхати від батьків. Чи працює хлопець, я не впевнена — у Пітері він просто супроводжував її і щоразу мовчки спостерігав за зйомками, а зараз постійно контролював її дзвінками й розпитуваннями, і явно не з цікавості. Я була в шоці: все, що її цікавило, — це чортова квартира в йобаній Самарі і життя з ревнивим бойфрендом.

Аня була класичною німфоманкою з маленького російського міста, звідки її погнала слава «шлюхи». Зазвичай вона працювала в ескорті у Франції та Італії, і їй це дуже подобалось, вона часто знаходила там приємних коханців, які потім возили її на відпочинок на люксові курорти, ще й добре платили за це, в деяких вона навіть закохувалась. У порно знімалась рідко, каже, тут і грошей і сексу набагато менше, це так, для різноманітності.

Поліна була дуже закомплексованою вісімнадцятирічною дівчиною з супермодельною зовнішністю. Як і багатьох зависоких худих дівчат, у школі її травили і принижували, в результаті вона залишилась останньою цнотливою у випускному класі і вирішила продати свою незайманість. Потім були ще кілька зустрічей з чоловіками за гроші, а там і перше запрошення на зйомки. Вона зовсім не говорила англійською і не знала, що робити зі своїм тілом, як позувати, тож пару разів мене просили залишатись із нею, перекладати і показувати, що до чого, за гроші, звичайно. Чомусь я впевнена, що на неї чекає успішна порнокар’єра, а потім і особисте життя, на роль сучасної попелюшки — милої красуні без претензій — вона підходить ідеально.