Даниэль Глаттауэр - Північний вітер

Віддана Вам Еммі.

П’ять хвилин потому

AW:

Це просто чудово, Еммі. Тепер, гадаю, можу уявити собі Ваше піаніно. Так, ось воно — просто перед моїми очима. А ось і Ви, Еммі, сидите та рахуєте клавіші. Дякую за це видовище!

Добраніч.

Годину потому

RE:

Привіт, Лео, це знову я. Мені не спиться. Насправді, навіть не знаю, що Вам сказати. Мені сумно. Я була переконана, що Мія зблизить нас. Та очевидно вона, навпаки, віддаляє нас одне від одного. Я навіть не можу за це на неї гніватися, позаяк уся ця затія — моя ідея. Буду з Вами відвертою: я лише хотіла, щоб Ви познайомилися, і аж ніяк не бажала, щоб «сходилися». Для мене Ви не були (і не є!) ніякою «ідеальною парою». Я була впевнена у Вас, Лео. Я вважала, що добре Вас знаю. Я й гадки не мала, що Ви в неї закохаєтеся. Безсумнівно, Мія приваблива, але вона майже цілковита протилежність мені. Вона спортивна, сильна, м’язиста, жиляста. У неї кожна родимка натренована. У неї, мабуть, волосся під пахвами з м’язової маси. Через грудну клітину не видно навіть грудей. Її шкіра, що виблискує на сонці, — цілий завод з переробки кокосової олії. Мія уособлює фітнес. Мабуть, навіть секс для неї — парне тренування м’язів тазу з положення лежачи та з перервами у вигляді відпочинку після оргазму. Вона створена для серфінгу, лікувального голодування, марафону в Нью-Йорку. Та вона не створена для Лео, так я думала, принаймні. Вас, Лео, я вважала іншим. Жадати Мію — означає нехтувати мною. Чи можете Ви усвідомити, як це мене пригнічує?

Десять хвилин потому

AW:

Хто каже, що я жадаю Мію? Хто каже, що вона жадає мене?

Дві хвилини потому

RE:

Отакої! Ви! Ви це кажете! Ще й як кажете! І як жахливо це звучить! Жахливіше, ніж у Вашому бридкому, відразливому ми-маємо-спочатку-з’ясувати-власні-почуття листі, це взагалі звучати не може. Ви кажете: «Ми чудово одне одного розуміємо в багатьох питаннях». Фффуууууу — такого я від Вас аж ніяк не чекала, Лео!

П’ять хвилин потому

AW:

Але ж це чистісінька правда! Ми чудово одне одного розуміємо в багатьох питаннях. Тут немає жодного слова брехні. Ми чудово розуміємо одне одного, до прикладу, у спільних поглядах, спостереженнях та оцінці Вашої персони, моя дорога Еммі Ротнер!

Три хвилини потому

RE:

Ще скажіть, що Ви з нею не спали.

Чотири хвилини потому

AW:

Еммі, Ви знову намагаєтеся дивитися на речі очима чоловіків, адже так? Не відходьте від теми розмови. Спав я з Мією чи ні — це неістотно.

П’ятдесят п’ять секунд потому

RE:

Неістотно? Тільки не для мене! Хто спить з Мією, ніколи не спатиме зі мною, навіть у думках. Я цілком серйозно.

Дві хвилини потому

AW:

Не обмежуйте наші стосунки лише тим, що ми час від часу спали одне з одним, подумки.

П’ятдесят секунд потому

RE:

Ви час від часу спали зі мною подумки? Вперше про це чую. Хоча звучить непогано!

Одна хвилина потому

AW:

До речі про «спати». Цього разу фізично: добраніч, Еммі. Зараз друга година ночі.

Тридцять секунд потому

RE:

Так, чудово. Як у старі добрі часи! Добраніч. Еммі.

Наступного ранку

Тема: Про секс анічичирк

Доброго ранку, Лео. Що ж то за спільні погляди на мою персону Ви з Мією поділяєте? Що про мене розповідала Мія? То Ви вже знаєте, якою саме з трьох Еммі з 37 розміром взуття є я? Чи я принаймні та Еммі, щодо якої Ваша сестра стверджувала: «У цю ти закохався б»?

Півтори години потому

AW:

Еммі, Ви не повірите, але ми розглядали не Вашу зовнішність, а внутрішні якості. Я з самого початку дав зрозуміти Мії, що не хочу знати, як Ви виглядаєте. На що вона відповіла: «І дарма!» (Вона справді хороша подруга.) Мія, звісно, від початку знала, що Ви не хотіли б, щоб ми з нею зійшлися. Наші ролі були нам цілком очевидні. Ми посиділи одне навпроти одного хвилин десять і склали союз у справі Еммі Ротнер.

Двадцять хвилин потому

RE:

А тоді — на зло мені — Ви одне в одного закохалися.

Хвилину потому

AW:

Чому Ви так вирішили?

Вісім хвилин потому

RE:

З Ваших слів: «Мія сидить на відстані півметра від мене за столиком і намотує на виделку спагеті з песто». Як мило. «Коли вона повертає голову, я відчуваю порух повітря, що від цього виникає». Ну капець. «Я можу її бачити, чути, відчувати на дотик і запах». О, це щось! «Мія — реальність». Як вишукано. Знаєте, Лео, якби це була Марлен, я б пробачила. Вона була задовго до нас і має право на Вас. Але порух повітря, коли Мія повертає голову — це вже занадто. Я теж хочу повернути голову, щоб Ви, майстре Лео, відчули порух повітря! (Гаразд, слова про «майстра Лео» забираю назад.) Що такого особливого в поруху повітря від оберту голови Мії, чого немає в моєму? Повірте мені, Лео, я можу творити прекрасні порухи повітря, коли повертаю голову.