Даниэль Глаттауэр - Північний вітер

П’ятдесят секунд потому

AW:

Еммі, я насправді не знаю. Та гадаю, ми дізнаємося, коли побачимося.

Дві хвилини потому

RE:

А якщо нічого не вийде? Тоді ми обоє стоятимемо, як пришелепуваті, стинатимемо плечима й казатимемо: «Прикро, але нічого не виходить». А тоді що? Що ми будемо робити?

Хвилину потому

AW:

Так, ми ризикуємо. Приїздіть, Еммі! Наважуйтеся! Ми обоє мусимо на це наважитись! Мусимо одне на одного покластися!

Двадцять п’ять хвилин потому

RE:

Любий Лео, Ваша незвична поспішність дратує мене. У мене з цього приводу виникла думка. Гадаю, Ви прекрасно знаєте, що з цього має вийти. Думаю, Ви досі не відійшли від минулої ночі й ще надзвичайно «збуджені». Ви бажаєте близькості. Ви хочете забути Марлен, себто змусити себе її забути. Ви прочитали достатньо книжок на цю тему, подивилися достатньо фільмів, як от «Останнє танго» з Марлоном Брандо абощо. Лео, мені ці сцени також відомі: ВІН бачить ЇЇ вперше, може, навіть у напівтемряві, щоб усе не надто гарне видавалося також гарним. Слова більше не потрібні, одяг також. Наче спраглі, вони падають в обійми одне одного, даючи волю шаленій пристрасті, і кохаються в усіх можливих і неможливих місцях. Наступна сцена: він лежить на спині, на вустах застигла непристойна посмішка, очі ласо дивляться вгору, наче й зі стелею милуватися ладен. Вона вмостилась у нього на плечі — задоволена, як та олениця після проходу стада самців у гоні. Хтось із них, можливо, випускає сигаретний дим носом. Затим поволі кадр затемнюється. Що відбувається потім? Мене це неабияк цікавить. Що потім???

Лео, так не піде. Невже Ви будете поводитись, як звичайний чоловік? Звісно, пристрасті розпалювалися б. Оця Ваша хмільна пропозиція зав’язати очі. Ми не повинні одне одного побачити. Ви із заплющеними очима відчиняєте мені двері. Ми із заплющеними очима падаємо в обійми одне одного. Із заплющеними очима кохаємося. Із заплющеними очима прощаємося. А назавтра Ви пишете мені лицемірні листи про те, що не можна обманювати, а я зухвало Вам відповідаю, як завжди. Якщо секс нам сподобається обом, то ми знову це робитимемо, відірвавшись від нашого реального життя, незалежно від нашого з Вами діалогу. Ось він — секс у своєму найвищому прояві й без будь-яких зобов’язань. Нам нічого втрачати, нічим ризикувати. Ви отримали свою «близькість», а я — пригоду поза межами шлюбу. І справді, заманлива пропозиція. Та, любий Лео, мушу сказати, що це суто чоловіча фантазія. Ліпше з цією думкою попрощатися. Або сформулюю інакше: я в цьому участі не братиму! (Кажу це делікатно, ніжно, м’яко... Чесно!)

П’ятнадцять хвилин потому

AW:

А якби я Вам просто показав кілька своїх дитячих світлин? А якби ми з Вами просто випили віскі чи горілки-­зауер [5] Горілка з лікером і соком. — за наше здоров’я та рішення нарешті побачитися? А якщо я просто охоче почув би Ваш голос? Або відчув ледь вловимий аромат Вашого волосся чи шкіри?

Дев’ять хвилин потому

RE:

Лео, Лео, мені часом здається, що Ви — жінка, а я — чоловік. Закладаюся, що це лише гра, причому гра на найвищому рівні. Я думаю, як чоловік, щоб Вас зрозуміти, намагаюся заглибитись у чоловічий світ, завантажую зі свого власного досвіду чоловічий світогляд і належну лексику — і все заради того, щоб Ви мені потім казали, що я лише про секс думаю. Лео, я розпізнала оці Ваші чоловічі класичні мотиви негайних опівнічних запрошень, а Ви все перекручуєте і стверджуєте, що це насправді мої ідеї. Невинне янголятко Лео, сором’язливий романтик! То визнайте, що Ваше віртуальне запрошення о 22 годині нічого спільного не мало з бажанням показати мені свої дитячі світлини. (У Вас, може, ще й марки цікаві є? О, тоді я, звісно ж, одразу примчала б…)

Три хвилини потому

AW:

Люба Еммі, ніколи не кажіть «оці Ваші чоловічі», коли мова йде про МЕНЕ. Я надто індивідуальний, щоб мене округляти й ототожнювали з усіма іншими. Не судіть про мене за іншими чоловікам. Мене це ображає неабияк!

Вісімнадцять хвилин потому

RE:

Гаразд, перепрошую! І цим Ви знову зшахраювали щодо «Вашого» мотиву, чому Ви так несподівано захотіли мене побачити просто посеред ночі. Лео, тут немає нічого сороміцького, якраз навпаки — мені дуже лестить. Тож моя повага до Вас не зменшується ані на міліметр, коли Ви в посталкогольному пориві пристрасті й любові бажаєте виконати номер із зав’язаними очима з цілковито незнайомою, але наче більш-менш симпатичною Еммі. Ой, до слова: вже о пів на другу ночі, і я б уже спати лягала. Ще раз дякую Вам за таку прекрасну захопливу пропозицію. Це було дуже сміливо. Люблю, коли Ви дієте спонтанно. Люблю, коли Ви, сп’янілий, осипаєте мене поцілунками.