Дорж Бату - Франческа. Повелителька траєкторій

Усе, що відбувалося зі мною в цю хвилину, здавалося мені химерним сном. Я, вчорашній журналіст, зараз учитиму дітей, які в майбутньому відправлятимуть ракети в космос. Це все було так нереально, що я мимоволі завис.

Напарниця доволі сильно, як краб, ущипнула мене за бік. Я вийшов з прострації і клацнув на таблицю з ракетою:

— Terrier Orion — це поєднання ракетного стартового прискорювача Terrier і власне ракети Orion, яку використовують як другий ступінь. На таблицях раніше ви бачили, що таке поєднання виводить вантажі від 200 до 800 фунтів на висоту від 50 до 120 миль залежно від навантаження.

А тепер, знаючи потужність двигунів, розрахуйте мені, будь ласка, на яку висоту ви зможете підняти наукове обладнання, суха вага якого становить 667 фунтів? Це без урахування поправок на погоду, щільність повітря, тиск, напрямок і силу вітру.

— А яка буде похибка з урахуванням погодних умов? — спитала дівчинка років п’ятнадцяти в мусульманській хустині.

— Як тебе звати, солоденька?

— Лейла.

— Дуже приємно! Так от, якщо брати до уваги максимально допустимі погодні умови, наприклад низький тиск до 680 мм і пориви бокового вітру до 65 футів на секунду, то похибка апогею становитиме приблизно три милі. Не критично, але все залежить від типу експериментів, які ви проводите. Для вимірювання вологості й тиску три милі — доволі критично. А тепер я чекаю на розрахунки!

Рівно через дві хвилини хлопчик в окулярах сказав:

— Я маю результат. Зачекаю решту колег, і ми звіримо показники.

— Як тебе звати? — спитала Франческа.

— Я Джейсон, з Техасу.

— Де ти вчишся?

— Школа Лейк Тревіс, перейшов у випускний клас.

— Скажи, чому ти не говориш свій результат зараз, а чекаєш на інших?

— Ем-м… Мій результат може бути неточний, це раз, а потім, ми ж працюємо в команді, і Джорджіо спитав про результат не конкретно мене, а всіх…

Франческа захоплено штурхнула мене під столом.

Що завжди мене вражало в маленьких американцях, то це вміння працювати в команді, взаємоповага й робота на результат. Робота в команді — це, без перебільшення, половина успіху.

Ракети в космос не запускають одинаки-ентузіасти. Їх запускає велика й злагоджена команда професіоналів, де кожен досконало знає свою ділянку роботи. «Спеціалістів широкого профілю» в НАСА просто немає. Тут кожен повинен бути фахівцем у своїй справі.

Через десять хвилин стартова команда, порадившись між собою, видала нам результат: за ідеальних погодних умов Terrier Orion підніме корисний вантаж 667 фунтів на 73 милі.

Замість запланованих сорока хвилин ми спілкувались аж дві години. Через нас діти пропустили сніданок, а ми, відповідно, перерву. Зате ми детально показали, як розраховуємо різницю між розрахунковою і реальною траєкторіями, а також як працюємо з телеметрією.

Діти з жагою знань в очах.

У нас попереду ще два семінари, а 22 червня діти вже самостійно, хоч і під наглядом дорослих з Orbital ATK та відділу геліофізики НАСА, запускатимуть ракету й проводитимуть справжні наукові експерименти.

— У них обов’язково все вийде! — розчулено сказала Франческа.

І, звичайно ж, заплакала.

Ранок був чистий і свіжий. Я спокійно приготувався до церемонії підняття прапора, як раптом хтось сильно вщипнув мене за бік.

— Франческо!!! Щоб тобі добре було!!! Що за гусяча звичка щипатись?!

— Швидко в командний центр!!! У дітей уже півгодини як ракета на старті!!!

Я ще не второпав, про що йдеться, але видно було, що справа термінова, бо моя напарниця галопом ушкварила навпростець через плац, де вже вишикувалися солдати, і ледь не збила по дорозі командира бази, що якраз підходив для щоденної церемонії підняття прапора. Полковник Вескотт ледь устиг зробити крок назад.

— Пардон! — я, закинувши рюкзак на плече, побіг за напарницею.

— А що тут, власне… — далі я вже не чув, бо спішив за невгамовною сицилійкою.

Ми влетіли в командний центр, і щойно я надів гарнітуру, як у навушнику почув голос Трейсі:

— Джорджіо, Франческо, Воллопс на другому каналі, Orbital ATK на третьому! Г’юстон — як завжди!

— Дякую! — я перемкнувся на закритий зв’язок і прохрипів у мікрофон: — Чессіно, що сталося?!

— Старт через кілька хвилин, команда з Orbital ATK напередодні виставила кут нахилу й орієнтування і віддала керування стартовій команді, а їм п’ятнадцять хвилин тому надійшла свіжа метеорологія — на висоті десять кілометрів сильний вітер понад допустиму норму і впала температура!