Ялом Ірвін - Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді

Та Маршал уже не переймався п’ятихвилинним лімітом.

— Я вже залучив позикові кошти. Тож, аби придбати «Rucksen», мені лишилося інвестувати дев’ять мільйонів доларів готівкою. Приблизно через двадцять два місяці я планую презентувати цю компанію публічно, і в мене є всі підстави вважати, що я отримаю п’ятсот відсотків прибутку. Вихід «Solvag» з ринку означатиме відсутність потужного конкурента — про це ще ніхто, крім мене, не знає, тож усе це суворо конфіденційно. Також я отримав інформацію (щоправда, не можу озвучити її джерело навіть вам) щодо законопроекту, в якому передбачено, що всі неповнолітні мають обов’язково користуватися велосипедними шоломами. Невдовзі подібні законопроекти набудуть чинності у трьох європейських країнах. Я пропоную вам частку в цій інвестиції — скажімо, один відсоток. Маршале, не поспішайте відмовлятися, це не подарунок, і я вже не ваш пацієнт. Це справжня інвестиція: ви даєте мені чек і перетворюєтеся на співвласника. Водночас є одна умова, і я прошу вас пересилити себе: я не хочу, аби цього разу повторилася ситуація з лікарем Блеком. Пригадуєте, як важко я це переживав? Отже, — Пітер помітив, що зацікавлення Маршала зросло, і заговорив впевненіше, — ось моя пропозиція. Заради власного психічного здоров’я я хочу, щоб ви нічим не ризикували. Якщо ви пошкодуєте про цю інвестицію, я одразу викуплю цю частку за вашу ціну. Я дам вам мій особистий вексель із гарантією повного забезпечення: за вашим запитом вам виплатять суму, що дорівнює ста відсот­кам вашої інвестиції плюс десять відсотків річних. Однак ви маєте пообіцяти, що обов’язково ним скористаєтеся за непередбачуваних обставин — всяке може трапитися… Скажімо, вбивство президента, моя раптова смерть чи те, що видасться вам надто ризикованим. Інакше кажучи, ви зобов’язані отримати гроші за цим векселем.

Пітер відкинувся на спинку стільця, взяв годинник Маршала й простягнув його власникові.

— Сім з половиною хвилин. Я закінчив.

У голові Маршала роїлися численні думки. Нарешті щось почало вимальовуватися. «Дев’яносто тисяч доларів, — думав він. — Якщо я зароблю, скажімо, сімсот відсотків, мій прибуток становитиме понад шістсот тисяч доларів. За двадцять два місяці. Хіба від цього можна відмовитися? Гадаю, це нікому не вдалося б. Інвестуй під дванадцять річних — і до кінця життя щороку отримуватимеш сімдесят дві тисячі доларів. Пітер має рацію. Він більше не мій пацієнт. І це не подарунок у зв’язку з контрперенесенням — я даю власні кошти, це інвестиція. Жодного ризику — ну то й що! Це приватний вексель. І про зловживання службовим становищем тут не йдеться. Все чисто. Стерильно».

Маршал припинив міркувати, треба було діяти.

— Пітере, у моєму кабінеті я бачив вас тільки з одного боку. Тепер я знаю вас краще і розумію, чому ви настільки успішні. Ви ставите перед собою мету і крокуєте до неї з неабиякою наполегливістю та кмітливістю… і робите це напрочуд елегантно. — Маршал простягнув йому руку. — А тому я пристаю на вашу пропозицію. Красно вам дякую.

Решту нюансів вони узгодили напрочуд швидко. Пітер запропонував Маршалу стати партнером, інвестувавши будь-яку суму в межах одного відсотка акцій компанії. Маршал вирішив: якщо все зайшло так далеко, йому варто хапатися за цей шанс та інвестувати по максимуму — дев’яносто тисяч доларів. Гроші він отримає з продажу акцій банку «Wells Fargo» та електронної біржі «Fidelity», після чого протягом п’яти днів перекаже їх на рахунок банку в Цюриху. Пітер планував викупити «Rucksen» через вісім днів; згідно з нідерландськими законами, він мав надати повний перелік своїх партнерів. Тим часом Пітер підготує вексель, який доправлять в офіс Маршала, перш ніж його колишній пацієнт поїде до Цюриха.

Пізніше того ж дня, коли Маршал попрощався зі своїм останнім пацієнтом, у двері кабінету хтось постукав. Прищавий юнак — кур’єр-велосипедист у джинсовій куртці з яскраво-червоними флуоресцентними манжетами та обов’язковою кепкою «Гігантів» Сан-Франциско, козирок якої він повернув назад, простягнув Маршалу манільський конверт із завіреним листом, у якому було зафіксовано всі нюанси угоди. У другому документі, що його мав підписати Маршал, ішлося про те, що він зобов’язується вимагати повної компенсації своєї інвестиції, якщо з будь-якої причини вартість його акцій «Rucksen» знизиться. Також він отримав записку від Пітера: «Щоб ви не хвилювалися, мій адвокат надішле вам вексель до наступної середи. Сподіваюся, вам сподобається мій подарунок на знак підписання угоди про наше партнерство».