Ялом Ірвін - Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді

— Ти в цьому впевнена? — запитала Гізер, розвертаючи своє крісло, аби краще бачити Керол. — Щодо цієї жінки, він щось тобі про це казав?

— Б’юся об заклад, що так і є. Я ж бо знаю цього дурника. Чи міг би він піти сам? Ставлю тисячу проти п’ятисот, що він з’їхався з нею просто цієї ночі.

Охочих битися об заклад не було — Керол завжди вигравала. А якби й програла, то було не варте того, бо програвати вона не вміла.

— Знаєш, — мовила Норма, розвертаючи своє крісло, — коли чоловік пішов від мене, я півроку перебувала в депресії. Той стан не минув би й досі, якби я не звернулася по допомогу. Я ходила до психотерапевта Сета Панде у Сан-Франциско. Надзвичайний лікар — дуже ефективне лікування. А тоді я зустріла Шеллі. Нам було дуже добре разом, особливо в ліжку, але Шеллі мав велику проблему з азартними іграми. Тож, перш ніж одружитися, я попросила його попрацювати над цим із лікарем Панде. Той був просто неймовірний! З ним Шеллі повністю змінився. Доти він витрачав усі зароблені гроші на ставки: на коней, хортів, футбольні матчі. А тепер йому досить подеколи грати в покер із друзями. Шеллі дуже високо цінує цього лікаря. Хочеш, я дам тобі його номер телефону?

— Ні, Господи, ні! Мозкоправ — то останнє, що мені потрібно, — мовила Керол. Вона знову підвелася й почала походжати позаду них. — Нормо, я знаю, що ти хочеш допомогти, ви обидві цього хочете, але повірте, це не допоможе! І терапія не допоможе. І як же насправді він допоміг вам із Шеллі? Ну ж бо, розкажи. Ти безліч разів казала, що Шеллі — то свинцевий тягар на твоїй шиї! Що він грає, як і раніше, що ти завела окремий рахунок у банку, аби він тебе не обчистив...

Щоразу, коли Норма починала вихваляти Шеллі, Керол дратувалася. Вона добре знала, що то за один, зокрема коли йшлося про сексуальну звитягу — саме він і був тим чоловіком, за допомогою якого вона поквиталася з Джастіном за дімсам. Але Керол уміла мовчати.

— Мушу визнати, що він тоді одужав не повністю, — мовила Норма, — але все одно Панде допоміг. Шеллі заспокоївся на кілька років. Він узявся за старе, коли його вигнали з роботи. А коли знайде нову, усе буде гаразд. Керол, а чому ти так погано ставишся до психотерапевтів?

— Якось я розповім вам про «чорний список» моїх мозкоправів. Та є одна річ, якої вони все-таки мене навчили: гнів не можна тримати в собі. Повірте, цієї помилки я більше ніколи не припущуся.

Керол сіла й поглянула на Норму.

— Коли Мелвін пішов, ти, мабуть, усе ще його любила. Можливо, ти була спантеличена, а може, хотіла його повернути або ж це негативно вплинуло на твою самооцінку. Я можу припустити, що твій терапевт дійсно допоміг тобі з цією проблемою. Але це ти . Моя ситуація абсолютно інша. І я не спантеличена. Джастін вкрав десять років — мої найкращі десять років, протягом яких я могла робити стрімку кар’єру. Я завагітніла близнюками, підтримувала його, поки він без упину скаржився на свою нікчемну бухгалтерську роботу в батька й витрачав купу наших грошей — моїх грошей — на свого мозкоправа. Тільки уявіть — він ходив до нього три або й чотири рази на тиждень! А тепер, коли на нього хтось «запав», він просто бере і йде геть! То хіба я перебільшую?

— Ну, — мовила Гізер, — на це можна поглянути і з іншого боку…

— Повірте, — мовила Керол, — я не заплуталася. Я точно знаю, що не кохаю його. І не хочу, аби він повертався. Ні, не так. Я таки хочу, щоб він повернуся і я могла викинути його, мов непотріб! Я усвідомлюю, що діється, і знаю, чого насправді прагну. Я хочу завдати болю і йому, і його вертихвістці, коли мені вдасться її знайти. Бажаєте мені допомогти? Підкажіть, як завдати йому болю. Справжнього болю.

Норма підняла з підлоги ганчір’яну ляльку, що лежала коло дерев’яної скрині (Еліс та Джиммі, близнюкам Керол, уже виповнилося вісім, тож вони переросли більшість своїх іграшок), всадовила її на поличку над каміном і сказала:

— Кому шпильок?

— Тепер ваша черга говорити, — мовила Керол.

Кілька годин усі троє міркували над ситуацією. Спершу на думку спали гроші, старий-добрий лікарський засіб: треба змусити його заплатити. Загнати його в борги до кінця життя, висмикнути з BMW , італійських костюмів та краваток. Підробити його банківські рахунки, зробити так, щоб його батька заарештували за ухиляння від сплати податків, по­збавити його автомобільної й медичної страховки.

— Позбавити медичної страховки? Гм-м, а це цікаво. Страховка покриває тільки тридцять відсотків вартості послуг його терапевта, але це вже щось. Я б усе віддала, аби припинити його візити до мозкоправа. Це загнало б його у відчай! Розмазало б по стіні! Він-бо завжди казав, що Леш — його найкращий друг. Хотіла б я побачити, яким він буде другом, коли Джастін не зможе заплатити за свої візити!