Ялом Ірвін - Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді

Маршалів «Rolex» показував за п’ять восьму. Невдовзі тут мав з’явитися містер Меррімен, і Маршал вирішив зачекати на нього в ресторані казино, маленькій задушливій кімнаті з величезним баром із масиву дуба. Усі скляні елементи декору були підробками під «Tiffany» — люстри, попільнички, скляні вітрини, панелі. В одному кутку кімнати стояв більярдний стіл, довкола якого зібралися напружені глядачі — вони вже зробили ставки на «вісімку».

Як і повітря, їжа була напрочуд нездоровою. Маршал не знайшов у меню жодного салату; він проглянув його кілька разів, намагаючись знайти найменш шкідливу для здоров’я страву. Коли ж він поцікавився, чи можуть тут приготувати парові овочі, офіціантка-анорексичка тільки здивовано кинула: «Га?» Ще одне «Га?» він отримав у відповідь на своє запитання про олію, яку використовували під час приготування креветок та соусу з омара. Врешті-решт він замовив ростбіф без підливи та тонкі скибочки помідорів із зеленим салатом. Маршал їстиме м’ясо вперше за багато років, але принаймні знатиме, що потраплятиме йому до рота.

— Агов, доку, як ся маєте? Привіт, Шейло, — мовив Шеллі, пославши офіціантці повітряний поцілунок, — принеси мені те саме, що й доку. Він знається на гарних стравах. Але не забудь підливу.

Шеллі нахилився до сусіднього столу, щоб потиснути руку чоловікові, який переглядав програму кінних перегонів.

— Джейсоне, маю для тебе такого коника! Дербі вже за два тижні — у Дель-Марі, тож готуй грошенята. Завдяки мені розбагатієш так, що й нащадкам нічого не бракуватиме. Поговоримо пізніше, зараз маю владнати одну справу з приятелем.

«Це його стихія», — подумав Маршал.

— Бачу, ви сповнені ентузіазму, містере Меррімен. Турнір був вдалим?

— Найбільш вдалий з усіх. Ви бачите перед собою чоловіка, який став переможцем парного турніру! Авжеж, доку, мене переповнює ентузіазм — і все це завдяки тенісу, моїм друзям і вам.

— Отже, містере Меррімен…

— Тс-с-с, доку. Жодних «містерів Мерріменів». Тут це не вітається, тож забудьте про такі звертання. Виключно «Шеллі». «Шеллі» і «Маршал», гаразд?

— Гаразд, Шеллі. Отже, час перейти до справи. Ви хотіли провести своєрідний інструктаж, чи не так? Маю сказати, що завтра з самого ранку на мене чекатимуть пацієнти, тож я не можу затримуватися тут надовго. Пригадуєте, про що ми домовлялися: дві з половиною години, сто п’ятдесят хвилин — і я забираюся звідси.

— Ясно. Тоді почнімо.

Маршал кивнув, ретельно обрізав усі шматочки жиру зі свого ростбіфа, поклав його на хліб, накрив тонкими скибочками помідорів і прив’ялим листком салату, полив кетчупом і взявся жувати, доки Шеллі змальовував план їхніх подальших дій.

— Ви ж прочитали той буклет про техаський голдем?

Маршал знову кивнув.

— Добре. Тоді ви фактично готові до гри. Мені треба, щоб ви володіли інформацією і не привертали до себе зайвої уваги. Я не хочу, щоб ви зосереджувалися на власних картах і не хочу, аби ви грали: маєте виключно спостерігати за мною. Скоро звільняться місця за столом зі ставками по двадцять-сорок доларів. Ось як усе буде: ставки почергово роблять три гравці, на кожну роздачу. Один із них ставить п’ять доларів — це «бат», який належить казино, себто оплата за оренду столу та послуги дилера. Наступний гравець — «сліпий» — ставить двадцять доларів, а третій — «подвійний сліпий» — десять. Второпали?

— Це означає, що гравець, який поставив двадцять доларів, може побачити флоп без додаткової ставки?

— Саме так. Якщо ніхто не підвищить ставку. Це означає, що ти заплатив за флоп і маєш право побачити його протягом одного раунду. Імовірно, за столом буде дев’ять гравців, тож шанс здебільшого трапляється один раз на дев’ять роздач. Під час восьми раундів ви просто виходите з гри — у жодному разі не грайте на першу ставку . Повторюю: навіть не думайте грати. У кожному раунді вам доведеться тричі піднімати свою ставку, це десь тридцять п’ять доларів. Раунд із дев’ятьма роздачами триватиме близько двадцяти п’яти хвилин. Тож за годину ви можете програти сімдесят доларів. Це якщо ви не надумаєте зробити дурницю і розіграти свою руку. Ви хочете піти звідси через дві години? — поцікавився Шеллі, отримавши свій ростбіф, який плавав у густій підливі. — Ось мій план: ми граємо протягом години й тридцяти-сорока хвилин, а тоді півгодинки обговорюємо гру. Я вирішив компенсувати всі ваші витрати (бачте, сьогодні я щедрий), тож тримайте сотню баксів, — із цими словами Шеллі висмикнув із гаманця стодоларову банкноту.