Алекс Грей (Нижегородов) - Одержимість

— Аню, ось Ви мені скажіть, тільки чесно, як Вам моє вино? — запитав Макс.

— Макс, скажу Вам чесно, що я не дуже розбираюся в винах. Я люблю сухі і напівсухі вина, терпкі і кислуваті. Але головний критерій для мене — це, щоб вранці у мене не боліла голова. Якщо голова не болить, значить, вино того варто. А що до смаку, то Ви ж самі знаєте вислів, що про смаки не сперечаються. Якщо говорити про Ваше вино, то мені воно подобається, хоч і кислувате.

— Ось! — вигукнув Макс і підскочив до Ані з пляшкою, аби наповнити її келих знову. — Ось справжній цінитель, а ви всі просто жалюгідні заздрісники. Анюто, а, давайте вип'ємо з Вами на брудершафт і станемо трішечки ближче.

— Так після брудершафту доведеться цілуватися в десна. — з усмішкою сказала Ілона. — Ви до цього готові, Анюто?

Аня подивилася на Ілону, встала з-за столу і підійшла до Макса. Вони переплелися руками і випили на брудершафт. Потім Аня поставила келих на стіл і так міцно поцілувала Макса в губи, що той мало сам не впустив свій келих з рук. Ніколь зааплодувала, близнючки захихотіли, і Аня запитала, звертаючись до сестер, розрізняти їх вона ще не научілась. — Ви ж не проти, найостанніші з улюблених дружин?

Всі засміялися, і обстановка потроху розрядилася. Вони сиділи досить довго, всі трохи захмеліли, Ілона, навіть зіграла Вівальді на роялі, близнючки намагалися співати в два голоси, але їм це не дуже вдавалося, Макс відзначався своїми тостами, а Аня досі не могла повірити, що все це відбувається з нею, що це її День народження, що навколо стільки нових друзів, і вона зараз на березі Лігурійського моря, в самому серці Провансу. Потроху всі розійшлися, Ніколь, Ельза і Луїза пішли відпочивати, Ілона покликала Алекса пройтися, їй захотілося поговорити з ним про різне. У кімнаті залишилися лише Макс і Анна. Вони сиділи на підлозі біля самого каміна з келихами червоного вина, вже досить захмелівщі, Макс розповідав різні веселі історії, а Аня, прикривши очі і спершись головою на крісло, слухала його в напівсні.

— Анютко, а ось, скажи. — Макс підсів до неї майже впритул, але вона не відкрила очей, а просто кивнула головою. — Я запитаю прямо, щоб там без всяких інсинуацій…

— Питай. — байдуже відповіла вона.

— Аню, я не буду ходити навколо, ти мені дуже сподобалася, підемо я тобі покажу свій винний льох. Там так тихо, прохолодно і ніхто нам не завадить.

— Максе, — втомлено сказала Аня. — Ти хочеш мене… прямо на винних бочках в присутності всіх твоїх чотирьох дружин? Ти взагалі нормальний, ось скажи чесно? Я приїхала до тебе з твоїм другом, може, я його дівчина, а ти ось так от просто пропонуєш мені незрозуміло що.

— Ну, чому, незрозуміло? Я тобі все нормально пропоную, і взагалі, там не тільки бочки, там є дуже мила кімнатка.

— Блін, Макс, ми зараз просто посваримося і все, воно тобі треба? Давай, не будемо псувати один одному настрій, адже все так чудово було. Ти, дійсно, прикольний і мені дуже сподобався, але я заміжня, і у мене є коханий чоловік, розумієш? А ти просто класний і будеш моїм другом, якщо будеш розумничком. — Аня підвелася на коліна, присунулася до Максу і поцілувала його в ніс. — Максик, не ображайся, але це максимум, на що ти можеш розраховувати. Капни мені, краще, свого шмурдячка.

Макс налив по повному келиху, вони цокнулись і випили. Якийсь час вони сиділи мовчки, потім раптом Аня сказала:

— Я починаю думати про нього, навіть тоді, коли його немає поруч… А це вже тривожний симптом…

— Це ти зараз про Алекса? — пожвавішав Макс.

— Ну, так, про нього. Прикинь, ми ж з ним познайомилися тільки вчора вранці, тиждень тому я вийшла заміж за чоловіка, з яким прожила дванадцять років, нерозумно, так? І ось, через тиждень після весілля я втекла від нього, придумавши, що мені терміново потрібно в Крим. Ось, скажи, що я роблю?

— Давай ще вип'ємо, і я скажу. — він відкоркував чергову пляшку і розлив по келихах.

— Мааакс… — протягнула Аня. — Я ж завтра помру від такої дози вина. Я ж маленька, тендітна і ніжна.

— Від мого вина ще ніхто не вмирав, повір мені. Ти мені краще ось що скажи…

— Ти хочеш запитати, що у нас з Алексом? — перебила його Аня. — Чи ти щось інше хотів дізнатися? — вона відкрила очі і подивилася на Макса, той одним ковтком осушив свій келих.

— Ну, загалом, так. Просто, він мій найкращий друг, і я його дуже добре знаю. Справа в тому, що я не пам'ятаю випадку, коли він бував з іншою жінкою.

— А, що ти маєш на увазі, з іншою? — запитала Аня, роблячи ковток зі свого келиха.