Алекс Грей (Нижегородов) - Одержимість

— Прикольно! — весело вигукнула Аня. — То Макс цей — непроста штучка, як я бачу. А чому біля цього ряду дві таблички «Ельза» і «Луїза»? — запитала Аня. — Тут же тільки один сорт.

— Не зовсім, цей виноград, дійсно, виведений з однієї лози, яку Макс привіз з Грузії, але сам виноград різний. Тут посаджено через кущ, придивися, вони майже однакові, але все ж таки, трохи різні. Так ось, Луїза — це ще одна любов Макса, правда, на ній одружитися Макс не зміг.

— Та ти що? — жартівливо промовила Аня. — І що ж йому завадило?

— Перед весіллям Ельза і Макс вирішили організувати вечірки для хлопців і дівчат одночасно. Це було дуже необачно з їх боку, але так, дійсно, було. Ми двома моторними яхтами поїхали на один острів, де були заброньовані номери в готелі. Але гуляли ми в різних ресторанах. Гульнули ми тоді непогано. Хтось із французьких друзів Макса, надивившись фільмів про такі вечірки, запросив стриптизерку. Макс, хоч і піддатий був, але на стриптизерку не повівся, зате в ньому прокинулося непереборне дике бажання, і його розігріте лібідо зажадало того, чого воно вимагало. Але Макс дав собі слово, що Ельза — це вже, нарешті, єдина і назавжди. Щоб з цим лібідо впоратися, він відправився в ресторан до своєї нареченої, там зняв її зі столу, де вона танцювала не надто пристойний танець, гублячи келихи і наступаючи в тарілки, запхав в таксі і відвіз в готель. Прокинувся він вже вранці, як він розповідав мені, в ліжку Ельзи. Вона лежала до нього спиною, і він чітко бачив метелика на її спині. Єдине, що його збентежило, було те, що метелик за ніч змінила колір із зеленого на синій. Він подумав, що це такі технології, ну, типу навчилися робити татушки-хамелеони. Макс хотів ще раз розібратися зі своїм невгамовним бажанням, але зауважив, що на сусідньому ліжку спить ще одна білявка. Вона мирно спала прямо в платті, звернувшись калачиком. Аби, не бути поміченим і викритим, Макс одягнувся і непомітно вислизнув з їх номера. Цілий день всі відсипалися, відпочивали і купалися. Під час чи то пізнього сніданку, то чи раннього обіду, ніхто не знімав сонцезахисних окулярів, що було яскравим показником гідно проведених вечірок. Вечір другого дня пройшов більш спокійно, всі знали, що вранці нас чекає важлива подія, а саме — вінчання Макса. Оскільки це було вже третя весілля Макса, він не сильно переживав, а ми — і тим паче, але всі розуміли, що потрібно бути у формі. Але ж вечірку ніхто не відміняв, тому, ми спокійно посиділи в шинку на березі моря, потім вийшли в море на яхті, там Макс з друзями випили все, що було на борту, а капітан, не довго чинивши опір пропозиції випити за завтрашню молоду сім'ю, заснув на баку, і мені довелося керувати до самого берега, де ми і пішли відсипатися в номери.

Вранці було вінчання. Що мене тішило, так це те, що форма одягу на цьому весіллі, на відміну від Ілониного, була абсолютно не консервативною, в сенсі всі були без фраків і білих весільних суконь. Навпаки, наречена була в жовтій короткій сукні, а її дружка у такій самій, але синій.

Вони обидві були як дві краплі води. У Макса виступив піт, я це бачив. Він підійшов до Ельзи, потім до дружки, і, переводячи погляд то на одну то на іншу, запитав:

— Хто з вас моя наречена?

— Я. — відповіла та, що була в жовтій сукні. — А це моя сестра Луїза, вона буде нашою дружкою…

Макс обійшов їх обох і обімлів. Він зрозумів, що немає ніяких татушек-хамелеонів. Насправді, зелена тату належала Ельзі, а синя — Луїзі. І Макс зрозумів, що позаминулу ніч він провів не зі своєю нареченою, а з її сестрою, а та блондинка у сукні, що спала на сусідньому ліжку була якраз його Ельзою. Священик, який вінчав Макса втретє був українцем і вже нічому не дивувався. Ми його привозили з собою на всі весілля Макса, тому що так бажав сам наречений. Макс підійшов до нього впритул і запитав українською, щоб ніхто не зрозумів, чи можна повінчати його одразу з обома сестрами. Священик щось довго говорив про заповіді, про те, що людина була створена для того, щоб нести радість і долати труднощі, що продовження роду — це дуже серйозний крок, і він не може порушувати закон божий навіть за десять тисяч євро, після чого сів у машину і поїхав, так і не провівши обряд вінчання. Макс засмутився і про все розповів Ельзі. Ельза розплакалася, як потім виявилося, від щастя, бо вона дуже сильно любила свою сестру, і її мучило те, що вийшовши заміж, вона залишить сестру зовсім одну, а вони жодного дня до цього не жили порізно, тому це буде просто чудово, що і Ельза, і Луїза тепер завжди будуть разом, і у них буде один улюблений чоловік. Макс тоді з ностальгією згадав про те, як йому було добре з Ніколь і Ілоною, і зі страхом подумав про своє майбутнє. Ось так і з'явилися ці два сорти. Тепер тобі зрозуміло, чому я назвав Ельзу його дружиною? До речі, незважаючи на те, що їх не повінчали, Макс їх обох вважає своїми дружинами, та й спить з ними регулярно з обома. До речі, вони на плечах собі теж зробили татухи, щоб розрізняти їх не зі спини, а спереду. Тож, запам'ятай, зелена у Ельзи, а синя — у Луїзи.