Дэниел Киз - Притулок пророцтв

– Але ж це було сто років тому, ще за президентства Картера [11] Джиммі Картер – 39-й президент США (1977—1981). . Що їм потрібно від нас тепер?

– Після революції в Ірані вони виступили за ідею, в яку вірили, – ісламське суспільство на засадах ліберального марксизму. Аятола Хомейні їх зрадив. Захопивши владу, мулли встановили в країні теократію, засновану на законах шаріату. Студенти-моджахеди повстали проти муллів. Тоді у них було п’ятсот тисяч послідовників, однак революційна армія аятоли ув’язнила, закатувала і стратила більшу їхню частину. Ті ж чотири тисячі, що залишилися, зараз перебувають у Ашрафі, і це єдина опозиція проти влади духовенства.

– Однак в ірано-іракській війні вони стали на бік Саддама. Разом з його двоюрідним братом Хімічним Алі газовими атаками винищували курдів і болотних арабів, не лише чоловіків, а й жінок і дітей.

Вона знизала плечима.

– Вони небезпечні, але цікаві.

Огляд загонів на екрані змінили кадри заростів, а тоді – вхід у тунель. Голос пояснив:

– Це один з кількох ашрафських тунелів, через які моджахеди потрапляють до Ірану, застосовуючи партизанську тактику нападу та втечі. І саме тут Хусейн переховує значну частину біологічної зброї.

Раптом зображення зникло, та голос Шатерника вів далі:

– Тепер моджахеди володіють усією біологічною зброєю Хусейна. Спочатку вони планували переправити якусь її частину бойовикам «Хезболли» у Сполучених Штатах, та через розрив стосунків з муллами їм доводиться шукати інших союзників. Якщо вони домовляться з «Сімнадцятим листопада», то вежі-близнюки порівняно з операцією «Зуби дракона» здаватимуться легеньким зубним болем.

Ліз вимкнула монітор.

– Вибачте, вам, мабуть, боляче це чути. Я знаю, що сталося з вашою родиною.

– Мені вже легше. Якби там була зброя масового знищення, хіба б інспектори ООН її не знайшли?

– Знайшли б, звичайно, якби МЕХ дозволило їм обшукати свою базу. Однак Шатерник раніше доповідав, що на територію Ашрафу інспекторів не пустили.

– Коли я приїду до Греції, як мені з ним зв’язатися?

– Через його куратора з ЦРУ, кодове ім’я – Харон.

– Саме те, що мені треба. Перевізник із давньогрецьких міфів, який переправляє душі покійників через Стікс до пекла.

– А до цього яка ваша наступна зупинка?

– Повернусь у Цинциннаті і навідаюся до Тедеску на роботу. Подивимося, що можуть розповісти на кафедрі класичної філології про його поведінку в минулому та про стосунки з Рейвен Слейд.

– А потім?

– Вилітаю до Греції. З ким мені тут підтримувати зв’язок?

Вона зам’ялася.

– Для ФБР ви існуватимете лише як наш представник у посольстві США в Греції. Жодних інших зв’язків.

– Якщо я розгадаю послання Тедеску, мені доведеться проковтнути його разом з таблеткою ціаніду?

– У такому разі – і лише тоді – телефонуйте мені.

– Яке у вас кодове ім’я?

– Кимвал.

– Незвичне якесь. Звідки воно?

– Ліз задом наперед читається «зіл», а турецькою це означає музичний інструмент кимвал. А у вас яке ім’я?

– Я був невиїзним аналітиком, тож і кодового імені у мене не було, але, вирушаючи за моря, мабуть, варто якесь вибрати, – Дуґан задумався, тоді усміхнувся. – Якщо в нас операція «Зуби дракона», кличте мене Стоматологом.

– Хоча для ФБР ви більше не існуєте, вважайте мене чимось на зразок троса для пірнальника.

Він заглянув у її блакитні очі.

– Сподіваюся, агентко Кимвал, ви не переріжете його і не віддасте мене на поталу акулам.

– Не віддам, агенте Стоматолог, принаймні доки ви живі.

Афіни

Коли двері гардеробу відчинилися, Рейвен побачила на столі тарілку картоплі з рибою. У неї забурчало в шлунку.

Чоловік, якого всі називали Алексі, усе ще в лижній масці, відсунув для неї стілець.

– Сідай, поїж.

– З чого це раптом ти такий добрий? Це мій останній обід?

– Усе залежить від тебе.

…з’ясуй, що в нього на думці… рейвен, ти ж умієш крутити чоловіками, як хочеш…

– З яких би причин ти не тримав мене тут, я хочу, щоб ти знав: я захоплююся сильними чоловіками, які борються проти тиранів.

– Саме це я й хотів почути.

Рейвен жувала рибу, випльовуючи кістки.

– Що ще ти хочеш почути?

– Що б ти зробила, якби я тебе зґвалтував?

– На повний шлунок? Напевно, виблювала б на тебе, як на твого батька.

Його сміх лунав басовито.

Треба й далі з ним загравати.

– У тебе сексуальний сміх, однак ґвалтувати мене не доведеться. Я й так твоя.