– Протестую!
– На якій підставі, міс Тейлор?
– Ваша честь, експерт у цій справі поки не свідчив.
– Підтримую. Містере Коулмен, дайте пояснити свідкові.
Коулмен повернувся знову до Кайла.
– Будь ласка, розкажіть судові, як стокгольмський синдром може впливати на пацієнтів із межовим розладом під час випадків дисоціації.
Він навмисне зосередився на Коулмені, уникаючи погляду Рейвен.
– З попередніх випадків – як-от викрадення Патті Герст – ми дізналися, що тортури, голод, зґвалтування чи страх перед зґвалтуванням і вбивством можуть взяти гору навіть над найстійкішими. Постійне навіювання соціальних і політичних ідей викрадача – зокрема грецька марксистсько-ленінська пропаганда «Сімнадцятого листопада» і примусове прийняття ісламу з боку марксистських «Моджахедін-е Халк» – можуть змусити її сумніватися в тому, у що вона вірила все життя. Або навіть у тому, хто вона насправді.
Якщо ще й постійно повторювати, що лише ці люди турбуються про те, що з нею буде, вона приймає їхні погляди. Викрадачі запевняли, що врятують її і дозволять приєднатися до них, від чого її охоплювало відчуття спокою. Такі заручники часто закохуються у своїх поневолювачів.
– Під час ваших із нею сеансів, – запитав Коулмен, – виникало щось таке, що могло зробити пацієнтку з межовим та істеричним розладами, як Рейвен, вразливою до стокгольмського синдрому?
– Аспект істеричної особистості робить її не лише сексуально провокативною, а й надзвичайно вразливою до навіювання.
– Як міс Слейд може відреагувати на агресивний допит з боку грецької поліції?
– Дослідження показують, що жінки в терористичних угрупованнях на кшталт МЕХ бажають бути сильнішими за чоловіків. Гадаю, Рейвен вважатиме себе мученицею за ідею, яку їй навіяли. Якщо працівники правоохоронних органів катуватимуть її водою, вона радше захлинеться до смерті, перш ніж вони щось із неї витягнуть. Будь-який біль, який вони викликатимуть, буде сурогатним болем, що займе місце самокалічення. Біль для пацієнтки з межовим розладом служить доказом того, що вона реальна, і лише підтверджує її віру в те, що терористи – це її друзі, а ті, хто бореться з тероризмом, – вороги.
Даючи свідчення, він краєм ока бачив, як вираз обличчя Рейвен міняється зі схвальної усмішки на лють. Вона підскочила.
– Ти маніпулював мною, Марті. Ти мій лікар. Ти не маєш права розкривати те, що я тобі говорила.
– Більше запитань до свідка не маю, – кинув Коулмен.
Родріґес витріщилася на Рейвен.
– Оскільки пограбування банку – це злочин проти обох країн, я оголошую перерву, щоб ухвалити рішення, чи дозволяти екстрадицію Рейвен Слейд у Грецію для допиту. Засідання суду переноситься на ранок понеділка, – вона так сильно хряснула молотком, що зламала рукоятку.
У понеділок зранку Дуґан спостерігав за тим, як Рейвен з доктором Кайлом щось обговорюють у коридорі біля судової зали. Важко було визначити, як вона відреагує, якщо суддя накаже видати її Греції для агресивного допиту. Йому стало її шкода. Дівчина ж не винна, що її викрали. Вона не винна, що їй промили мізки. У судовій залі у неї часто мінявся вираз обличчя. Зосереджена. Віддалена. Зла. Збентежена. І все одно, психічнохвора вона чи ні, у неї в голові – ключі до катастрофічних пророцтв.
Дуґан побачив, як Рейвен поцілувала Кайла в щоку. Коли вона подалася до жіночої вбиральні, він дав знак поліцейській, щоб пішла за нею. Можливо, це його остання можливість переконати Кайла.
– Ви повинні дещо знати, – озвався він.
Кайл відскочив назад.
– Нам не можна говорити.
– Слухайте, я знаю, що Греції немає в списку країн, що використовують агресивний допит, але на власні очі бачив, як працює їхній театр тортур.
– Ви про що?
– Ми обоє знаємо, що за тією гіпнотичною амнезією Рейвен ховає ключі до загадок Тедеску. Я розгадав дві з трьох цілей. Ми знаємо, що вони збираються використати бойову сибірку, проте нам потрібно знати третю мішень і те, як саме вони збираються випустити отруту.
– Я використовував швидку імплозивну терапію, але вона заблокована.
– Можливо, якщо скажете їй, яка в них зброя, поясните, який страшний вплив на жінок і дітей чинить сибірська виразка, вона злякається настільки, щоб її захист можна було пробити.
– Думаєте, суддя Родріґес дасть мені більше часу?
– Якщо вона не дасть, це зроблю я.
– Я не розумію. Як таке можливо?
Дуґан не встиг пояснити, бо Рейвен повернулася з вбиральні. Пристав відчинив двері до судової зали й гукнув:
Читать дальше