Маргарет Этвуд - Заповіти

— Мені не віриться, що Тітка Венді може мати до цього стосунок, — мовила я. — Вона не здатна на таке планування. У неї мізки як у рибки гупі. Пропоную вам негайно її відпустити.

— Ми теж це зрозуміли. Вона отямлюватиметься від шоку в Клініці єлею цілющого, — відповів Командор.

Я вислухала його з полегшенням. Не треба болю понад необхідне, але якщо необхідно — нехай буде біль. Тітка Венді — корисна ідіотка, але ж невинна, як немовля.

— То що ви виявили? — запитала я. — Знайшли ці мікроплівки у свіжих брошурах?

— Ні, хоча огляд брошур, нещодавно привезених із Канади, виявив кілька плівок із мапами та іншою інформацією, напевно, від «Мейдей». Невідомий зрадник у наших рядах, певно, усвідомив, що ліквідація «Вбраннєвого хорта» скомпрометувала цей спосіб передачі, і припинив прикрашати брошури Перлових Дів таємною інформацією.

— Тітка Відала давно викликає у мене підозри, — повідомила я. — Тітка Гелена і Тітка Елізабет теж мають доступ до друкарні, і я сама роздаю брошури Перловим Дівам, які вирушають у місії, а отже, теж маю бути під підозрою.

Командор Джадд усміхнувся на це.

— Тітко Лідіє, вам би все жартувати навіть у такі часи, — сказав він. — Інші теж мали до них доступ: у друкарні було кілька підмайстринь. Але немає жодного свідчення злого наміру з їхнього боку, а в цьому випадку підставний винуватець не годиться. Не можна залишати на волі справжнього.

— Тож ми нічого не знаємо?

— На жаль. Це вельми погано для мене, і для вас теж, Тітко Лідіє. Моя цінність для Ради швидко падає: я обіцяв їм результат. Відчуваю зміну ставлення: до мене все рідше звертаються. Визначаю симптоми майбутньої зачистки: і мене, і вас звинуватять у недбалості рівня зради за те, що дозволили «Мейдей» так обскакати нас під самим носом, тут, в Ардуа-холі.

— Критична ситуація, — мовила я.

— Є один спосіб виправити це, — сказав Джадд. — Крихітку Ніколь слід негайно представити перед очі широкої громадськості. Телебачення, плакати, великі відкриті збори…

— Розумію, як це може допомогти.

— Було б іще дієвіше одразу оголосити про наші з нею заручини та влаштувати трансляцію весільної церемонії. Тоді ми з вами будемо недоторканні.

— Блискуче, як завжди, — відповіла на це я. — Але ж ви одружений.

— Як здоров’я моєї Дружини? — запитав Командор, докірливо піднявши брови.

— Уже краще, але не так добре, як могло б бути.

Як він міг бути таким необачним і вдатися до отрути для пацюків? Її ж так легко виявити навіть у дрібних дозах. Хай якою неприємною була Шунаміт, коли вчилася у школі, я не маю жодного бажання приєднувати її до зали пропащих дружин Джадда Синьої Бороди. Насправді вона одужує. Проте жах від перспективи повернутися у люблячі обійми чоловіка уповільнює прогрес.

— Боюся, хвороба може повернутися, — сказала я.

Він зітхнув:

— Я молитимуся за її звільнення від страждань.

— Певна, ви дістанете відповідь на ваші молитви.

Ми дивилися одне на одного через мій стіл.

— І скоро? — не втримався від запитання Командор.

— Доволі скоро, — відповіла я.

За два дні до того, як ми з Бекою мали отримати свої низки перлів, під час нашої приватної вечірньої молитви до нас несподівано навідалася Тітка Лідія. Їй відчинила Бека.

— О, Тітко Лідіє! — мовила вона розгублено. — Господу слава.

— Будь ласка, відійди і зачини за мною двері, — сказала Тітка Лідія. — Я поспішаю. Де Ніколь?

— Нагорі, Тітко Лідіє, — відповіла я.

Коли ми з Бекою молилися, вона зазвичай ішла займатися своїми фізичними тренуваннями.

— Покличте її, будь ласка. Це терміново.

Тітка Лідія дихала частіше, ніж звичайно.

— Тітко Лідіє, ви здорові? — стривожено запитала Бека. — Може, хочете води?

— Не метушися, — урвала вона.

До кімнати увійшла Ніколь.

— Усе гаразд? — запитала.

— Насправді ні, — мовила Тітка Лідія. — Ми у скрутному становищі. Командор Джадд влаштував наліт на нашу друкарню, шукаючи зради. Серйозно налякавши Тітку Венді, він, утім, не знайшов нічого підозрілого. Але, на жаль, він знає, що Ніколь насправді звати не Джейд. Він дізнався, що вона Крихітка Ніколь, і рішуче налаштований одружитися з нею якомога швидше, аби піднести власний престиж. Хоче влаштувати трансляцію весілля на телебаченні Гілеаду.

— Яке лайно! — вигукнула Ніколь.

— Стеж за словами, будь ласка, — зауважила Тітка Лідія.