Лю Цысинь - Темний ліс

Під час другого засідання Асамблеї почали обговорювати принципи формування керівних органів на всіх рівнях Зорельотів Землі.

На самому початку обговорення Чжан Бейхай виступив із промовою.

— Я вважаю, що порядок денний потрібно трохи пе-реформатувати. Слід спочатку визначитися із соціальним устроєм нашої цивілізації, а вже потім вирішувати, які форми правління нам підходять.

— Тобто першочерговим є прийняття Конституції.

— Принаймні виголошення її основних принципів.

Це й стало предметом обговорення. Більшість схилялися до того, щоб залишити військову систему керування, позаяк забезпечення життєдіяльності крихкої екосистеми Зорельотів Землі в умовах подорожі безжальним космічним простором вимагає суворої дисципліни та злагодженої роботи членів кожного екіпажу й усіх п'яти кораблів. Це рішення підтримала абсолютна більшість.

— Тобто ви за авторитарне суспільство, — резюмував Чжан Бейхай.

— Пане, можна дібрати милозвучнішу назву. Зрештою, ми ж усі солдати, — відрубав капітан «Синього простору».

— Я так не думаю, — Чжан Бейхай похитав головою. — Підтримання самого лишень status quo не гарантує виживання. Розвиток — найліпша гарантія. Під час нашої подорожі ми зобов'язані розвивати науку й техніку, будувати нові кораблі, приростати кількісно. Уроки історії Середньовіччя й часів Великого занепаду переконливо доводять, що авторитарне правління стає найбільшою перепоною на шляху розвитку людства. Виживання Зорельотів Землі потребує активного розвою, нових ідей і творчого підходу. Цього можна досягти тільки шляхом побудови суспільства, заснованого на ідеях поваги до людини та її свобод.

— Тобто ви як людина з минулого пропонуєте створити суспільство за зразком міжнародної спільноти Землі? Але в Зорельотів Землі забагато специфічних особливостей і обмежень, — зауважив один із молодших офіцерів.

— Саме так, — погодилася Дунфан Яньсюй. — Але зважте, що чисельність громадян Зорельотів Землі украй незначна. Крім того, на борту кожного корабля маємо над-звичайно розгалужену та високопродуктивну інформаційну систему. Якщо постане необхідність ухвалення рішень з будь-якого питання, ми можемо швидко організувати всебічне обговорення та вирішити, базуючись на результатах загального плебісциту. Можемо побудувати перше справжнє демократичне суспільство в історії людства.

— Це також не найліпше рішення, — знову похитав головою Чжан Бейхай. — Як справедливо зазначалося, Зорельоти Землі мандрують глибинами космосу, який не пробачає помилок. Катастрофа, що загрожуватиме нашому світові, може спіткати нас будь-якої миті. Події часів Трисоляріанської кризи виразно засвідчили, що, зіткнувшись із загрозою таких масштабів, особливо коли хтось має пожертвувати малим, щоб зберегти ціле, гуманістичне й соціально-орієнтоване суспільство не здатне розв'язати подібних суперечностей.

Присутні перезирнулися, ніби запитуючи одне в одного, як же розв'язати це протиріччя.

Чжан Бейхай із посмішкою мовив:

— Здається, ми намагаємося відшукати просту відповідь на складне запитання. Правильної відповіді не знайдено за всю історію людства, а ми хочемо розрубати цей вузол під час єдиного засідання. Гадаю, лише після тривалих пошуків, методом спроб і помилок ми узгодимо єдину правильну соціальну модель для Зорельотів Землі. Пропоную по закінченні засідання залишити цю дискусію відкритою аж до того часу, поки не знайдемо оптимальне рішення… Будь ласка, пробачте мені порушення порядку денного. Повернімося до обговорення запланованих питань.

Дунфан Яньсюй ще ніколи не бачила такої посмішки на обличчі Чжана Бейхая. Він взагалі рідко посміхався, а якщо таке й траплялося, то була радше зверхня гримаса людини, впевненої, що вона має рацію. Але це була зовсім інша посмішка — сором'язлива спроба вибачитися за порушення регламенту… Маленька, незначуща деталь, але Чжан Бейхай завжди вирізнявся обережністю у висловлюваннях і вчинках. Навряд можна було припустити, що він виніс на обговорення необдуману пропозицію, а потім відразу зняв її з порядку денного. І ще жінка помітила незвичну для нього замисленість на межі з замріяністю. Під час засідання він не зробив жодної нотатки в записнику, хоча раніше все детально занотовував. Чжан Бей-хай єдиний з-поміж членів екіпажів, досі користувався папером і ручкою. Писання від руки стало його власним, фірмовим стилем.

То де нині витали його думки?