Лю Цысинь - Темний ліс

Менша частина уламків змогла досягти другої космічної швидкості Меркурія, залишила його орбіту й перетворилася на об'єкти, що рухаються навколо Сонця. Виникло нове, небачене досі явище — найближчий до світила пояс астероїдів.

Рей Діас спостерігав за прямою трансляцією випробування зоряно-водневої бомби на Меркурії з підземного сховища, в якому мешкав. Насправді ефір був не зовсім прямим, адже сигнал доходив до Землі за 7 хвилин. Коли вогняна куля вибуху згасла, дощ із уламків скельних порід і далі падав на поверхню планети вже в темряві. Рею Діасу зателефонував Голова РОЗ. Він повідомив, що неймовірна потужність зоряно-водневої бомби справила глибоке враження на очільників Ради, й представники всіх країн — постійних її членів погодилися якнайшвидше провести наступне слухання з проекту «Обернені до стіни». Вони мали обговорити виробництво й розміщення подібних бомб. Проте Голова зазначив, що заявленої Реєм Діасом кількості виготовити неможливо за будь-яких умов, але великі держави зацікавлені в подальшому розвитку цього проекту.

Рей Діас жив під землею не з міркувань безпеки, а через свою геліофобію. Відірваність від звичного щоденного сонячного циклу допомагала йому зберігати душевну рівновагу й додавала впевненості у власних силах.

За десять годин по завершенні випробувань на Меркурії, коли Рей Діас ще милувався блиском кільця навколо планети на екрані монітора, ожив динамік системи внутрішнього зв'язку й охоронець повідомив, що на призначену зустріч прибув психіатр.

— Я не призначав зустрічі ніякому психіатру! — Рей Діас відчув роздратування, ніби сприйняв відвідини психіатра як приниження.

— Не треба так, містере Рею Діасе, — почувся інший спокійний голос. Мабуть, то говорив відвідувач. — Я можу допомогти вам знову глянути на Сонце…

— Ідіть геть! — заволав Рей Діас, але за мить змінив думку. — Ні, стривайте! Охороно, затримайте цього ідіота й дізнайтеся, звідки він узявся.

— …тому, що я знайомий із вашим випадком, — і далі спокійно говорив відвідувач. — Пане Рею Діасе, будь ласка, повірте: лише ми вдвох у цілому світі знаємо справжню причину.

Почувши це, Рей Діас насторожився.

— Впустіть його, нехай увійде, — наказав він.

Він кілька секунд стомлено дивився у стелю, далі повільно підвівся, схопив краватку, яку кинув був на диван разом із купою інших речей, але відразу ж поклав її назад. Підійшов до дзеркала, застібнув ґудзик на комірі й провів руками по волоссю, ніби готувався до важливої зустрічі.

Відчував, що ця зустріч справді стане знаковою подією. Відвідувачем виявився дуже миловидий чоловік середніх літ, який вирішив не називати себе. Важкий алкогольний дух укупі з димом міцних сигар, що плавав довкола, змусили його трохи поморщитися, але зрештою він опанував себе й мужньо витримав погляд, яким Рей Діас зміряв його з ніг до голови.

— Здається, я тебе десь бачив, — сказав Рей Діас, коли трохи роздивився відвідувача.

— Немає нічого дивного, містере Рею Діасе. Мені багато хто казав, що я дуже схожий на Супермена зі старого фільму.

— То ти справді вважаєш себе надлюдиною? — Рей Діас сів на диван, дістав сигару, відкусив кінчик і заходився розкурювати.

— Зважаючи на ваше запитання, ви вже зрозуміли, хто я такий. Я не Супермен, та й ви, містере Рею Діасе, не надто на нього схожі, — відвідувач зробив крок уперед і тепер гість височів прямо над Оберненим, розглядаючи його крізь свіжу хмару тютюнового диму. Рею Діасу це було неприємно, тож він підвівся, аби позбутися відчуття дискомфорту.

— Обернений Рею Діасе, я — ваш Руйнівник, — просто промовив відвідувач.

Рей Діас похмуро кивнув.

— Можна мені присісти? — запитав Руйнівник.

— Ні, — Рей Діас видихнув дим йому в обличчя.

— Не треба розпачу, — сказав Руйнівник із ввічливою усмішкою.

— Розпачу нема, — відрубав Рей Діас. Слова впали важко, мов два камені.

Руйнівник підійшов до стіни й клацнув вимикачем — здаля почулося гудіння вентилятора.

— Не чіпайте нічого руками, — застеріг його Рей Діас.

— Вам не завадить ковток свіжого повітря. А ще більше стане вам у пригоді сонячне світло. Пане Рею Діасе, я добре знаю цю кімнату. Софони часто мені демонстрували, як ви годинами сновигаєте тут із кутка в куток, мов дикий звір у клітці. Ніхто інший у цьому світі не вивчав вас так прискіпливо й із такою пристрастю. У ті дні це було не надто легко, повірте.

Руйнівник пильно глянув на Рея Діаса, але той залишався непорушним, ніби вирізаним із криги, тож гість вів далі: