Эльфрида Елинек - Коханки

Матері вже давно все не любо. Матері довелося дорого заплатити за втіху, що її вона раніше відчувала, заплатити цілою купою дітей.

Правда, коли задоволення закінчилося, прийшло довгоочікуване щастя, можливо, не таке хвилююче, але зате дуже міцне щастя мати дітей.

Астматик ніжиться від задоволення, що за ним доглядають, як за породистим півнем.

Астматикові хочеться, щоб мати стерла у своїй пам’яті всі колишні радості й утіхи.

Він би, мабуть, неабияк потішився, якби матері довелося лазити по підлозі рачки й віддирати бруд нігтями. На жаль, все те неподобство, що його дозволяла собі мати в минулому, зітре лише одна смерть.

Астматик, який раює у затишній атмосфері гірського сільця, дуже строго стежить, чи ретельно порається в оселі його дружина, котра у минулому так часто блукала манівцями. Астма і його дружина вже йдуть туди, куди треба. Їм три чисниці до смерті.

Хворі суглоби голосно скриплять, протестуючи проти грубого ставлення. Усе безглуздо. Бо ж хтось має робити цю роботу, от мати її й робить. Подяка домашніх їй при цьому надто допомагає.

Подяка викручує для неї мокру ганчірку. Оце радість для ревматизму суглобів.

Мати схожа на порожню шкаралупу або на порожній господарський кошик, з якого все давно вже вивалилося. На кошик, старий і дірявий.

А Паула в цей час поспішає на гору.

Коли мимо їхнього будинку проїжджає, сигналячи, поштовий фургон, для Еріхової матері це сигнал, що Паула знову повернулася з роботи.

Мати там, угорі, вже чекає, вже напоготові.

Ага, ось зараз Паула натягає на себе чисту білизну, а зараз розчісує своє ріденьке попелясте волоссячко, тепер бере губну помаду, тепер — туфельки зі шкірзамінника, дешевенькі, але гарні. А тепер вона бере білу сумочку, що підходить до туфель кольором.

А тепер — уперед, до Еріха!

І мати теж потихеньку рухається вперед, без усякого поспіху, сьогодні вона себе покаже.

От Паула з’явилася з-за повороту, запекло й уперто б’ється об бабу, як об кам’яну стінку. «Бач ти, якщо до мужика біжить, так звідки й спритність береться, а якщо на роботу йде, то плететься нога за ногу», — єхидно й з гіркотою говорить про себе Еріхова мати.

Паула б’ється об перешкоду, утворену Еріховою матір’ю, як птах об шибку, як об бетонну стінку. Результат завжди той самий — далі їй не пройти.

— Повертай голоблі. Вниз. І поквапся, будь ласка.

Мати каже, що Паулі тут нема чого шукати.

Як нема чого, коли вона загубила тут своє серце! Мати вважає, що Еріх як і раніше має заготовлювати сіно для їхньої корови, яка дає молоко до татусевої кави, має і свині пійло виносити. У матері туберкульоз кісток, це нелегкий жереб, і Еріх покликаний його полегшувати. Якщо судити з колишнього розгульного життя, мати заслуговує більшого, ніж звичайний туберкульоз кісток, але доля подарувала їй чоловіка — відставного чиновника. Паула ж заслуговує значно гіршого, і вона це дістане.

Еріха використовують і на важких роботах, і на легких, для яких вистачає його мізків.

— Здрастуйте! Я до Еріха, — тільки й устигає прощебетати Паула.

Як у неї совісті вистачає бігати за Еріхом! Еріх-бо — тільки їхня власність, їхня робоча сила.

Паула, немов заводна іграшка, скочується з гори вниз. З кожним кроком вона чимраз далі від своєї мети, від Еріха.

Коли мати не порається по господарству, вона завжди сидить біля вікна й тримає під спостереженням дорогу.

І Паула, коли в неї випадає вільна хвилинка, завжди сидить унизу біля дороги й тримає її під пильним спостереженням.

І Еріхова бабця сидить у своїй кімнаті біля вікна. Бабця вже така стара, що всім набридла й давно пропала б, якби не підтримка дочки й зятя-астматика. Життя бабці висить на тоненькій волосині, адже зайвий рот — завжди зайвий, тим більше що майже вся їжа в будинку дістається астматикові. Бабця й мати несуть позмінну вахту, щоб ніхто не забрав у них Еріха. Астматика однаково ніхто не забере, він у них назавжди. Тепер вони не тільки ненавидять одна одну, але ще й палають об’єднаною ненавистю до Паули, що може при-нести в дарунок хіба себе і своє кохання. А цього занадто мало.

Паула напевно важить на Еріха як на робочу силу, що її вона прагне використовувати у своїх брудних цілях: їй адже потрібні й будиночок, і дітлахи, і власна машина. Переваги, на які націлилася Паула, набагато вагоміші за ті дрібні недоліки, приміром побої, пов'язані з Еріхом. Побої грошей не переважать. Гроші важать більше за побої. Натомість у Паули є тільки вона сама та її кохання. А цього замало.