Зважаючи на таку ситуацію, Смакота постійно думала про святого Спасителя, що народився у брудній стайні. Це закінчилося добре, більш-менш.
Їй було гидко від думки, що її дитину використають як пішака в міжнародній політиці, але це станеться через вісімнадцять років. Можливо, на той час закони зміняться. Якщо дитина виявиться гомосексуальною, вона може навіть стати «якорем», який залишить її з Джентрі на одній території.
Одна з переваг апельсинового соку в тому, що він дозволяв їй постійно ходити пісяти. Вона витирала кутики рота серветкою і дивилася на свою партнерку з лагідною усмішкою.
— Природа кличе, — піднімалася з крісла, навмисне не дивлячись у бік Джентрі та його агресивного мужика, чи ризикне вона подумати «партнера»? Під відвертими поглядами на її прозору жовту сукню, навмисно повільним променадом вона пройшла спеціально прокладеним шляхом поміж столів, ніби не знає, де туалети, враховуючи, що ці обидва чинники грають їй на руку, лишалося сподіватися, що чоловік помітить її й поспішить слідом.
Шаста знайшла веб-сайт. На банері було написано «Наречена королів», а внизу йшов список усіх членів усіх родів, які наразі розглядали кандидатури ймовірних жон. Одного звали Бреч, колишній оператор вилчатого навантажувача, який отримав у власність нерухомість на острові поблизу Сієтла і живе там з гаремом командних жон. На сайті було сказано, що він шукає додаткових претенденток.
Бреч володів мережею кафе, що продовжувала розростатися. Шаста бачила обертові знаки, що височіли над виїздами зі швидкісних автострад. Жирними чорними буквами на освітленому фоні йшов напис: «Лише для білих». Похвальба це чи іронічний вияв покірності, Шаста вгадати не могла. Меню пропонувало пасту пенне «Нацистську», клан-бургер, вегетеріанський тако-салат «Гітлер».
Бреч і такі, як він, називали себе принцами і баронами. Минуломісячні автомеханіки і собачі перукарі. Аристократія колишніх слюсарів-паропровідників і водіїв сміттєвозів. Вони дістали зброю і прострелили мізки цивілізації. Вони читали книгу Талбота. Жили за нею. Почитавши її, Шаста могла здогадатися, яким виявиться її життя командної жони. Життя племінної кобили, яка вистрілюватиме білими дитятками з-поміж ніг, щоб знову населити нову національну державу. Безліч дітей, народжених з різницею в рік чи й менше, яких її мама називала «ірландськими близнюками» [147] Irish twins — образливий термін, яким називають дітей, що народилися із різницею менше року.
.
У маленьких поселеннях і таборах люди збиралися голосувати. Вони вибирали найгарнішу молоду жінку і скидалися своїми ресурсами, щоб приготувати й одягнути її. І, споряджена свитою стилістів і помічниць, кожна така королева краси відправлялася на суд чоловіків у кожному роду. Бо донька, заміжня за членом роду, гарантувала, що про її громаду не забудуть. У ролі дружини родового принца вона могла здійснювати вплив на користь свого рідного міста.
І вони відправлялися в подорож, ці групи молодих леді, кожна потенційна королева в компанії служниць. І вони тяглися від суду до суду, їх штовхали надія і мрії про їхні хутори. Колишні чирлідерки і королеви вечорів зустрічі випускників, королеви фестивалів урожаю і принцеси родео.
І, як команда, група демонструвала свою лідерку так, щоб вона могла укласти могутній альянс. У підготовці до кожної зустрічі придворних дам накручували і обмивали. Обсмикували і вичісували.
За Талботом, люди повинні встановити мораторій на прогрес. На наступну сотню років не повинно бути жодного розвитку нових технологій та інженерних див. Білі чоловіки занадто довго сублімували свої природні імпульси в науку, тож надалі цю енергію потрібно направити в природне русло. Білі чоловіки повинні відступити від промислової революції, чи то інформаційної ери, чи що б там не було. Білим необхідно відкинутися в кріслі, випити пива, трохи повеселитися на свіжому повітрі й не робити нічого, окрім здорових дітей. «Покоління сексу» стало гаслом.
Герцоги й графи, любили вони спортивну термінологію. «Командні» жони натякали на ресиверів, тайт-ендів, фулбеків [148] Позиції гравців у американському футболі.≈
. «Польові» жони асоціювалися з повним полем суперників у НАСКАРі. Кожне людське починання, від фабрик шин до овочеферм, опинялося під патронажем феоду якогось місцевого принца. Нові гроші потрібно було заробляти і швидко витрачати. Талбот казав, що валюта отримає довший термін, як тільки усталиться. Та наразі за одну шкурку купувалися хліб, бензин, зубна паста, трохи винограду, квиток у кіно, пара шкарпеток, і вона минала стільки рук протягом лише одного дня.
Читать дальше