Осне Саєрстад - Кабульський книгар

Поки Султан обдумував, як попросити руки обраниці, не вдаючись до допомоги жінок своєї сім’ї, його перша дружина блаженно не здогадувалася, що дівчина, яка народилося в той самий рік, коли вони побралися, постійно була тепер у чоловіка на думці. Шаріфа старіла. Їй, як і Султану, було кілька років за п’ятдесят. Вона народила йому трьох синів і доньку. Наспів час для чоловіка в Султановому статусі шукати нову дружину.

— Зроби це сам, — нарешті порадив його брат.

Подумавши, Султан зрозумів, що це було єдиним виходом, і одного ранку він пішов до дому цієї шістнадцятирічної юнки. Її батьки зустріли його з розпростертими обіймами, адже вважали Султана щедрою людиною і тому його візит завжди був бажаним. Сонина мама закип’ятила води й зробила чай. Вони розсілися на пласких подушках у глинобитній хатині й обмінювалися люб’язностями поки Султан не вирішив, що настав час зробити свою пропозицію.

— Мій друг хотів би одружитися з Сонею, — сказав він господарям.

Це було не вперше, коли хтось просив руки їхньої доньки. Соня була гарною та вправною, але батьки вважали, що вона ще замолода. Сонин батько не міг більше працювати. Під час бійки йому пошкодили ножем якісь спинні нерви. Тож гарну дочку можна використати, як козир під час сватання: вони завжди сподівалися, що наступна пропозиція буде ще кращою.

— Він багатий, — продовжував Султан. — Має такий самий бізнес, як і я. Добре освічений і батько трьох синів. Але його дружина почала старіти.

— А який стан його зубів, — відразу запитали батьки, натякаючи на вік претендента.

— Приблизно, як у мене, — відповів Султан. — Визначайте самі.

Старий, подумали батьки. Але це не обов’язково є недоліком. Чим старший чоловік, тим вища ціна за доньку. Ціна нареченої залежить від віку, краси й уміння та відповідно до статусу родини.

Після того, як Султан сказав те, що мав сказати, батьки відповіли, як і очікувалося: — Вона ще замолода.

Усе інше значило б зашвидко продатися цьому багатому невідомому кандидатові, якого так тепло було рекомендовано. Не можна виявляти сильне зацікавлення. Але вони знали, що Султан повернеться. Соня була молода й гарна.

Він повернувся наступного дня й повторив пропозицію. Та сама розмова, ті самі відповіді. Але цього разу він зустрівся з Сонею, яку не бачив з тих пір, як вона була малою дівчинкою.

На знак поваги до старшого родича вона поцілувала його руку, а він своїм поцілунком благословив маківку її голови. Соня відчула напружену атмосферу і її пересмикнуло від допитливого погляду дядька Султана.

— Я знайшов тобі багатого чоловіка, що ти про це думаєш? — запитав він. Соня втупила зір в підлогу. Молодій дівчині не можна мати свою думку про претендента.

Султан повернувся на третій день і цього разу він відкрив пропозицію кандидата: перстень, намисто, сережки, усе з червоного золота; стільки одягу, скільки захоче; триста кілограмів рису, сто п’ятдесят кілограмів олії, корова, кілька овець і п’ятнадцять мільйонів афганів (приблизно п’ятсот доларів).

Сонин батько був більш ніж задоволений такою ціною і попросив про зустріч із цим загадковим чоловіком, готовим так багато заплатити за його доньку. З розповідей Султана виходило, що він навіть належав до їхнього племені, хоча вони ніяк не могли його вирахувати або пригадати, щоб коли-небудь такого зустрічали.

— Завтра, — сказав Султан, — я вам покажу його фотографію.

Наступного дня задобрена Султанова тітка погодилася відкрити Сониним батькам особу кандидата. Вона принесла з собою фотографію — зображення самого Султана Хана, а з нею — безкомпромісну умову, що в них є година для прийняття рішення. Якщо відповідь буде позитивною, то він буде дуже вдячний, а якщо ж — ні, то ворожнечі між ними через це не буде. За будь-яку ціну Султан хотів уникнути безконечного торгу: може — так, а може — ні.

І батьки погодилися протягом години. Вони були зацікавлені в Султанові Ханові, його грошах та його статусі. Соня сиділа на горищі й чекала. Коли загадка щодо кандидата з’ясувалася й батьки вирішили погодитись, батьків брат піднявся до неї на горище й повідомив:

— Дядько Султан — твій наречений. Ти погоджуєшся?

З Сониних вуст не злетіло жодного звуку. З наповненими слізьми очима й похиленою головою вона сиділа, накрившись довгою шаллю.

— Твої батьки погодилися з пропозицією, — промовив дядько. — І зараз ти маєш єдиний шанс на свою думку.

Страх паралізував Соню. Вона не хотіла цього чоловіка, але знала, що мусить слухатися батьків. Її статус як Султанової дружини значно підвищиться в афганському суспільстві. Заплачені за неї гроші розв’яжуть багато проблем її батьків. Ці ж гроші допоможуть купити гарних дружин її братам.