Алла Рогашко - Її сукня

Тим часом мої пошуки шляху самопізнання тривали. Одного разу зустрів старця-шамана, котрий вразив мене своєю мудрістю. Ми з ним вели багато цікавих, змістовних розмов, і невдовзі він прийняв рішення передати мені свої знання. Так я став шаманом…

Те, що у цій скрині, — належить тепер тобі, доню. За життя я не міг нічого тобі дарувати, тож дозволь зробити це після смерті. Тано, я відчуваю, що ти можеш стати гідною шаманкою. Твоє серце наповнене любов’ю, душа — сильною енергією, а це є головним для того, щоби стати шаманом. Для цього тобі знадобляться жезл, данґира, [15] Данґира — казахський ударний музичний інструмент. Становить собою бубон: обідок, обтягнутий з одного боку шкірою, всередині якого навішені металеві ланцюжки, персні й пластинки, що при ударі по шкірі і при русі утворюють додатковий шумовий ефект. Данґира була атрибутом шаманських обрядів. а ще — сукня, яка стане у нагоді під час сакральних обрядів (її мені передав старець-шаман, у нього не було дочки). Ти маєш відчути в собі ту енергію, яка в тобі є. А ми — ті, що вже відійшли із земного життя, — допомагатимемо тобі під час входження у транс. Я тебе оберігатиму. Сукня, данґира і жезл — у цій скрині.

Коли дочитаєш лист, доню, зроби дарунок духам. Приготуй баурсак [16] Баурсак — традиційна казахська страва з борошна. і піди до підніжжя гори. Із собою візьми жезл, данґиру і сукню. Там розпали багаття. Одягни сукню і поклади у вогонь баурсак. Затим почни вдаряти жезлом об данґиру, відстукуючи ритми. Ти відчуєш потужні потоки енергій. Не бійся їх. Приймай і люби. Це додасть тобі сили. Ти все збагнеш під час трансу.

Ці знання ти зможеш передати своїй дитині, в якій відчуєш належну енергію. Або ж комусь із найближчої родини, ти сама збагнеш, хто саме це буде.

Тано, зверни увагу на бронзову статуетку, що лежить на дні скрині. Ця річ особлива. Коли був у Греції (це, доню, ще менша плямка на нашій неосяжній Планеті), я зустрів провидця, котрий, лише глянувши на мене, запрагнув зробити мені дарунок. Власноруч він виготовив для мене цю статуетку, заклавши у неї могутню силу їхньої давньогрецької богині Гекати. Він сказав, що ця богиня стане покровителькою моєї дочки, яка народиться 23-го числа, у Її день за місячним календарем. Зрештою все так і сталось, ти народилась у Її день. Доля усе визначила…

Постався до цього серйозно, Таночко, і запам’ятай: ти можеш бути дуже щасливою, правильно користаючись силою цієї богині. Через статуетку ти можеш звертатися до неї за допомогою, але в жодному разі не бери її до рук, маючи на душі недобрі думки чи наміри, бо все обернеться проти тебе.

Бережи її, а потім передаси своїй дочці. Нехай це буде ваша родинна річ, яка переходитиме у спадок нащадкам (лише жіночого роду), і з кожним поколінням накопичуватиме в собі силу й могутність. Головне — не забувати про чистоту думок та намірів, і все буде чудово.

Доню моя, і найголовніше. Пам’ятай, що я люблю тебе. Ти — плід Любові, найцінніший Скарб, дарований Небесами, і я вдячний їм за це непомірно… Я був найщасливішим чоловіком у світі, знаючи, що в мене є така дочка, як ти. Я мав цю Любов у серці за життя, і матиму вічно.

Сподіваюсь, коли-небудь ти пробачиш мені те, що ми не були разом за життя… Однак попереду — Вічність, і зрештою ми зустрінемося з тобою та твоєю матір’ю…

Нехай тобі щастить!

Твій люблячий батько»…

…Нілу переповнювали емоції. Який теплий лист батька, котрий не був поряд зі своєю дочкою, але так сильно її любив!

Ось і перша мандрівка ще не протоптаним шляхом між Україною і Казахстаном, цими далекими поміж собою і такими різними країнами, про що згадувала прабабуся…

Принаймні тепер зрозуміло, звідки в неї, Ніли, здатність відчувати душі померлих і опинятися на межі двох світів, зрештою спроможність входити у транс: спрацьовує генетична пам’ять… Нарешті таємниця статуетки стала їй відомою…

«людина повинна знати минуле своїх предків, особливо таємниці, котрі щезають у небуття разом з душами, що відходять на небеса, нерозкриті таємниці предків породжують дивні пустоти в душах нащадків, можливо, ти чула фразу: „без минулого немає майбутнього“. вона дуже глибока… поміркуй над нею. це допоможе тобі краще зрозуміти себе…»

«я обов’язково поміркую… про все це я думатиму багато, повірте… мабуть, мені час?»

«так, тобі вже час іти далі…»

Ніла підвелася зі стільця і роззирнулась. Дивних східців, якими спустилася сюди, не було.