Остап Дроздов - №2

— Я спробую тобі допомогти, — Волхв одразу погодився, вислухавши розповідь. — Я витягував людей із Білого Братства. Я вже мав справу з досить сильними техніками зомбування. Думаю, тут буде щось подібне. Твоя сестра зможе прийти до мене на прийом?

— Тут є проблема. Вона ж одразу здогадається, що тут щось не так.

— Хмм... А, може, зробимо хитро? Ти скажи їй, що я зацікавився її товарами і теж хочу вступити в їхню фірму. І з цією метою хотів би з нею зустрітися і трохи більше розпитати про все.

— Оце буде сам раз! Так і робимо!

За два дні Roma зі сестрою сиділи на кухні звичайної хрущовки, де тріщина в шибі була заліплена прозорим скотчем. Волхв закінчував прийом якоїсь жіночки з відсутнім поглядом (її мучив дух сина, що скоїв самогубство через її заборону женитися). Було відчуття, ніби вони в поліклініці під кабінетом уролога. Roma була вражена тим, що сестра аж так одержима продажами пральних порошків, що навіть не помітила всієї підозрілості свого перебування в цьому явно підступному місці десь на околиці міста. Це була вона й не вона. Навіть сидячи тут, на цій тісній кухні, вона розповідала про всі переваги свого товару і про те, що вона готова укласти парі. Просто тут і зараз.

— Давай укладемо парі на те, що рівно за рік (яке нині число?) в мене під хатою стоятиме мерседес. Давай? На що закладаємося?

— На мерседес.

— Перестань! Я серйозно. Давай на ящик коньяку.

— Закарпатського.

— Усе. Давай руку. Перебили. Рівно за рік.

Волхв запросив до кімнати. Почалася співбесіда. Сестра, натхненна цікавістю до її мільйонного бізнесу, щебетала про всі нюанси й тонкощі плямовивідників і шампунів, які можна навіть пити і якими вона вдома підливає пеларґонії. Roma хотіла плакати ридма, тому що найважче — коли близькі люди втрачають зв’язок із реальністю. Сестра не прочитувала жоден із тих підтекстів, якими була нашпигована ця кімната й ця ситуація. В якийсь момент Roma захотіла кричати голосом єнота, щоб шибки тріснули. Сестра була в ударі, бо в очах співрозмовника бачила цілковите розуміння й підтакування. З почуттям виконаного обов’язку обоє покинули хрущовку, Roma посадила сестру на маршрутку.

— Я тобі дуже дякую! Від щирого серця! Думаю, він точно купить ключ до нашого бізнесу. Для нього це не гроші — це самореалізація, особистісне зростання. Будеш мати ще таких знайомих — улаштуй нам зустріч. Це зовсім інший рівень. Зовсім інший! Я тобі дуже дякую! Па!

Roma з нетерпінням хотіла почути від Волхва діагноз. Повернувшись до хрущовочної квартири, Roma застала його з якимось блискучим предметом над знімком сестри 9 на 13. Він водив предметом по фото і щось нашіптував.

— Це називається кліпса. Що я тобі можу сказати? Її потрібно витягати. До неї застосована та сама техніка, що в усіх деструктивних сектах. Зомбування на есхатологічній основі.

— Тобто?

— Тобто на основі віри в порятунок. Якщо в релігії це віра в порятунок через спасіння чи смиренність, то тут набагато небезпечніший різновид — віра в порятунок від злиднів, бідності й примітивного життя. Незадоволення життям — це стан 99 % людей, і якщо в цей ґрунт правильно покласти зернину зомбування — буде біда. Твоя сестра щиро вірить у те, що її діяльність у мережевому маркетингу врятує її. Жодні вмовляння не подіють. Жодні звертання до здорового глузду, до логіки — це все безрезультатно. Ви всі вдома мусите змиритися з тим, що це вже не вона. Це вже не та людина, яку ви знали й любили до зомбування. Ви з нею хочете розмовляти як завжди, але перед вами вже інша особистість із перепрошитою мотивацією і пріоритетами. Сама вона з цього не вийде. Ну хіба що за декілька років — та й то коли сама побачить, що ніякого мільйона не існує, і коли вона сама зістрибне з голки їхніх тренінгів, виїзних семінарів і пікніків, лекцій і так далі. Або й не зістрибне. Треба витягати.

— Я за. Ми мусимо її рятувати, бо вона і хату продасть і всі цінні речі винесе.

— Цілком можливо. Та попереджаю: це тривалий процес. Я не можу працювати з нею напряму — вона все розкусить і ще більше замкнеться. Я можу працювати лише через фото, дистанційно. Це буде довго. Результат — до року часу.

— А швидше?

— Є один варіант, але не всі на нього погоджуються.

— Який?

— Мені для під’єднання до її свідомості потрібна людина, яка перебуває з нею в кровних зв’язках. Наприклад, ти.

— Я???

— Ти її рідна сестра?

— Рідна.

— Ти впевнена в цьому?

— Ну, так. А що?

— Я питаю, бо якщо хтось із вас нагуляний, або ви зведені сестри, то постраждає та людина, яка погодиться. Тобто ти.