– Дякую тобі за звільнення, – сказав молодий жіночий голос. – Якби не ти, я би здохла у тій коморі.
– Тобі тапки, дєвашка, – прохрипів у відповідь Яра.
– Ти, я так бачу, ще не ачухался, воїне, – у голосі невідомої Одноокий почув насмішку. – А між іншим, де твоя волина? [17] Волина – пістолет (кримінальне арго).
Ти що, непереможний воїне, з одним ножичком сюди отак приперся? Та й ножичок такий собі. Китайська підробка.
– Тебе проткне.
– Нє нада хаміть. Тобі не пасує. Ми знаємо, хто ти. Ти слуга безнадійної справи.
– Я…
– Мовчи і слухай, воїне. Насувається велика битва. Таким, як ти, в ній нема місця. Та справа, якій ти себе намагаєшся посвятити, ґрунтується не на правдивій Традиції, а лише на випадковостях. На фуфлових збігах. Твій Наставник випадково натрапив на Жезл Сили. Ти випадково знайшов дівчинку-екстрасенса, яку самочинно вирішив зробити жрицею…
– А чи не забагато випадковостей, сучко?
– Слухай мене, не перебивай. Я знаю, що кажу. Знаю. Навіть якщо твоя дівчинка через років тридцять стане Старшою Жрицею самочинного ковену [18] Ковен – містична громада жерців Північної Традиції на чолі зі Старшою Жрицею і Старшим Жерцем. У класичному ковені – 13 обраних. Сім ковенів створюють Коло Традиції, або Валлому.
, у вас немає для Заснування ані жерця-ягина, ані благословення Праматері. Ви – випадкові, нечинні сироти. Ваша Традиція померла чотириста років тому. Твій Наставник – вигнанець, приспаний [19] У містичних орденах і згромадженнях існує традиційна процедура символічного «приспання». Це слово означає, що посвяченого виключено з регулярного спілкування з іншими членами ордену.
своїми Старшими. А Захід скоро пришле сюди Майстра Зброї. Він вас винищить, як його попередник винищив колись жриць ковену Курана і степових ягинів. Ти ж не тлук, ти маєш розуміти, про що я кажу!
– ОМ ТАРЕ ТУТТАРЕ ТУРЕ СОХА’М!
– Ой-ой! ОМ ТАРЕ! Не зображуй із себе фанатика Тари-Дролми. Ти ж не носій Традиції й не тибетський лама. Ти – блазень, учень ізгоя. Ти ж тепер от вирубився від одного мого удару. Від одного удару жінки! Воїнам Заходу можуть протистояти тільки справжні воїни Сходу. Навчені і благословенні. Третьої сили немає і бути не може. Ви лише підставите своїх людей під Майстра Зброї, і вони всі загинуть. Всі до одного. Майстер нездоланний. Він – машина смерті… Не сіпайся, не сіпайся. Що, правда очі коле?.. Шкода тільки твою дівчинку-телепатку. Краще віддай її нам. Ми надійно її сховаємо. Дамо їй знання. Згодом вона може стати справжньою жрицею у нашому ковені.
– Вивчите? У тій вашій лесбійській школі? Йдіть на хер!
– Жадоба влади затьмарює твій розум.
– Сука ти… Хто вбив Роберта?
– А хіба ти не знаєш? Воїни Заходу.
– Хто саме? Тамплієри?
– Тобі їх не дістати.
– Я хочу знати.
– Зайве знання обтяжує і дратує.
– Вони мої вороги.
– І що з того?
– Я маю право знати ім’я ворога.
– У цій війні в тебе не має ніяких прав. Ти – ніхто.
– Ти кажеш, що я приречений. Можливо. Але я буду битися і маю право знати.
– Книжок начитався?
– Той, хто не поважає прав іншого, сам не вартий поваги.
– Який ти нудний. У житті все не так. Але, якщо тобі вже так треба, нехай. Офіційно вони працюють на контору.
– На «Острів» чи на «Ліс»? [20] « Острів » – резиденція Служби безпеки України, « Ліс » – резиденція Служби зовнішньої розвідки України під Києвом.
– Антитерористичний спецпідрозділ «Агат-Т». Але ж, кажу, тобі їх не дістати ніколи. Цих пацанів кришують серйозні політики, генерали. Серед їхніх людей є жерці-телепати і висвячені лицарі. Там все по-дорослому, без жартів. Краще віддай дівчинку і поможи нам. Тебе згодом приймуть до Кола. Але відразу тобі кажу: до Колегії Ягинів тебе не приймуть ніколи.
– Дякую. Ти така добра. Але буде так, як має бути. Буде вам третя сила. Я знайду реліквію, і ми відновимо нашу власну Традицію. Вона була, і вона буде знову. ОМ ТАРЕ!
– «Буде, буде», – передражнила Одноокого його невидима суперниця. – Сам себе переконуєш? Але ж ти не хочеш мене послухати… Нехай Правічна Мати прояснить тобі розум до того, як тебе вб’ють! Прощавай, сину Аратти.
– Я не «син Аратти». Аратта означає «безвладдя».
– Означає «місце безвладдя»… Ізгой тебе дечого-таки навчив.
– Багато чого навчив. Він Великий Обраний!
– А знаєш, яке справжнє ім’я твоєї землі?
– Ти мене випробовуєш?
– Може, й так.
– Я знаю.
– То скажи. Тут немає тлуків.
Читать дальше