Антология - Україна-Європа

Он был счастлив в этом городе. Но город его предал, на что, как оказалось, не требуется много времени. Это так же легко, как поменять присягу. Чтобы потом, на старости лет, пенсия, как в Москве.

«Они, наверное, считают себя героями, – пытался понять репортер, – но герои идут в бой с открытыми лицами, а не закрывают их масками». Эти, в масках и с георгиевскими ленточками, оставив себе кошельки и документы, спрятали свои коротконосые «Макаровы» и убрались восвояси на мощных джипах.

– Это вас, милая девушка, с Восьмым марта! – криво усмехнувшись, сказал журналистке милиционер на ближайшем посту между Севастополем и Симферополем. Здесь явно знали о происшествии со стрельбой.

– Они все против нас! Они все заодно! – прошептала девушка, размазывая слезы по щекам.

Диагноз ее спутникам смогли поставить только в Киеве. Сломанные ребра, пробитое легкое, травмы головы.

Через несколько дней она сидела в вагоне. Поезд увозил ее в Киев. Она была не одна. Ее мама обреченно смотрела в мокрое от дождя окно, а ее дочь перелистывала разноцветные страницы детской книги. «Меня не били, – думала журналистка, – но убили морально». Ей нужно было привыкать к новому для себя положению. «Беженка», – впервые сказала она себе. Поезд убегал от неизбежности в неизвестность. Но это была неизвестность не темной, а светлой стороны. «Все будет хорошо-хорошо-хорошо», – уверенным тамтамом отбивали колеса. И она задремала под этот ритм с блуждающей улыбкой на лице.

© А. Цаплиенко, 2014

Зевс – сам Зевс! – якось так захопився однією красунькою на ймення Європа, дочкою фінікійського царя Агенора, так захопився, що вирішив…

Так, так, викрасти юну царівну. Для особистого, так би мовити, користування. І що з того, що Зевс – верховне божество, (правда, лише у греків, які тепер називають давніми, але ж – верховний!), батько богів і людей, глава олімпійської сім'ї богів, що йому, мовляв, не по чину бігати за спідницями і закохуватися у гарненьких дівчат та жіночок, наче простий смертний парубок.

Вгледів Європу і білий світ йому без неї, без Європи, враз немилим став. А те звабне дівчисько ще й кепкувало з батька богів – старий, мовляв, дідуган!.. От Зевс і вирішив тому дурному дівчиську довести, що ніякий він не старий дідуган, а, як пізніше скаже Котляревський про Енея, що той «був парубок моторний і хоть куди козак…» Ще й на всеє злеє вдавсь проворний…

Допомогло Зевсу й те, що безтурботна Європа безпечно гуляла собі морським узбережжям, сама-самісінька і без царської охорони. От Зевс перевтілився – що там для нього – в прекрасного білого бика, підстеріг і викрав царівну. На спину собі (дівча те й крикнути не встигло) – і в море – алюром! На його спині – на спині в білого бика Європа перепливла море, а вже на острові Кріт, згоряючи від любовного нетерпіння, Зевс переспав з нею – раз, вдруге, втретє… Європа – діватися нікуди, – змушена була народити йому кількох синів – ось так.

З часом сюжет той – викрадення Європи – став вельми популярним в античні часи, у пізніші – вазовий та настінний живопис, картини. Хто тільки не писав на тему викрадення Європи – Тінторетто, Веронезе, Тиціан, Рембрандт, Тьєполо, Клод Лоррен, В. Серов (Костянтин Федін навіть напише роман «Викрадення Європи»).

Пилип Орлик, гетьман України, брати приклад із Зевса та викрадати кралечку Європу, звісно, не збирався – мав любу дружину, якій був вірний все своє невгамовне життя, а ось зробити її, Європу, як велику частину світу, на якій розташувалося чи не сорок держав, – захисницею України, ба, навіть її посестрою, – так.

Вже тоді, в ті далекі часи він одним з перших все робив, життя своє заради цього поклав на вівтар свободи, аби Європа допомогла Україні здобути волю і кращу долю.

Звідтоді ось уже третє століття погляди українців звернені до Європи. Як до останньої надії «вийти в люди».

Пилип Орлик…

Сьогодні Ясси [69] Ясси – етнонім ясс, як русичі в X–XIV ст. називали алан, іракомовний народ, що мешкав від Кавказу до Дунаю. Етнонім пояснюють половецьким йасси – «стрілець із лука». Можливо також, що в основі етноніма – особисте ім'я. – місто в Румунії, адміністративній центр однойменного жудеця, населення десь біля 350 тисяч чоловік. Другій населений пункт за кількістю мешканців після Бухареста. За етнічним складом – 98,5 % – румуни (дані на 2002 рік), решта – цигани, євреї, греки, угорці, німці та інші народи. З 1565 по 1862 рік Ясси були столицею Молдавського князівства. (Один з молдавських господарів Дмитро Кантемір навіть присягався на вірність Росії.)