Пауло Коэльо - Переможець завжди самотнiй

Здесь есть возможность читать онлайн «Пауло Коэльо - Переможець завжди самотнiй» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2016, ISBN: 2016, Издательство: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Переможець завжди самотнiй: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Переможець завжди самотнiй»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Цей роман відкриє незнані багатьом підводні течії світу кіно та моди: потаємні, глибинні — де зливаються кінокорпорації, ділки відмивають гроші, а продюсери вирішують долі колишніх мегазірок, і стрімкі поверхневі — де юні моделі й актрисипочатківці живуть невиправданими надіями й вірять у каннську легенду про Бріджит Бардо. І коли в цей світ вторгнеться серійний убивця, яким керує мрія очистити світ, чи зможе хтось дати відсіч його божевіллю й інстинкту руйнування? Чи багато людей загине, як гинуть мандрівники в пустелі, задивившись на міраж?…

Переможець завжди самотнiй — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Переможець завжди самотнiй», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Ви сюди приїхали з якоїсь причини. Ніхто не приїздить до Канна в той період, коли місто стає нестерпним і для його жителів, і для туристів.

Ігор дивиться на море й закурює сигарету.

— Куріння шкодить здоров’ю.

Він пускає повз вуха її зауваження.

— У чому ти бачиш сенс життя? — запитує він.

— У коханні.

Олівія усміхається. Їй приємно, що день для неї починається саме так — розмовою про щось високе, а не про ціну на її товар або про те, як одягнений той або той із перехожих.

— А в чому бачите його ви?

— Теж у коханні. Але я вважав також, що треба заробити багато грошей, аби показати моїм батькам, що я спроможний домагатися в житті успіху, що я — переможець. Я зробив це, й сьогодні вони пишаються мною. Я познайомився з чудовою жінкою, створив родину, мені хотілося мати дітей, шанувати й боятися Бога. Проте діти не народилися.

Олівія подумала, що було б неделікатно запитувати його, чому так сталося. Розмовляючи бездоганною французькою мовою, цей сорокарічний чоловік розповідає далі:

— Ми хотіли були взяти дитину на виховання. Десь два або три роки ми про це думали. Але життя набувало дедалі більших обертів — подорожі, святкування, зустрічі, ділові контакти.

— Коли ви сіли тут, щоб поговорити зі мною, ви здалися мені ексцентричним мільйонером, який шукає пригод. Але мені приємно поговорити з вами на ці теми.

— А ти думаєш про своє майбутнє?

— Думаю і мрію про те саме, що й ви. Мені теж хотілося б мати дітей.

Вона зробила паузу, бо не хотіла завдати прикрості товаришу, що з’явився в неї так несподівано.

— …якщо буде така можливість, звичайно. Іноді плани Бога не збігаються з нашими.

Він, схоже, пустив повз вуха її відповідь.

— На фестиваль приїздять лише мільйонери?

— Мільйонери, люди, які вважають себе мільйонерами, й ті, хто прагне стати мільйонером. У ці дні наше місто стає схоже на божевільню, усі вдають із себе казна-яких поважних персон — окрім тих, котрі й справді великі цяці. Вони значно приємніші, їм просто нема потреби кимось прикидатися й щось комусь доводити. Вони не завжди купують мої товари, але принаймні можуть мені всміхнутися, сказати кілька чемних і приємних слів, і я не бачу зневаги в їхніх поглядах, коли вони на мене дивляться. А ви, пане, що тут робите?

— Бог створив світ за шість днів. Але що таке світ? Це те, що ти або я бачимо. Щоразу, коли помирає якась людина, частина всесвіту руйнується. Усе те, що ця людина відчувала, переживала, споглядала, зникає разом із нею, як зникають сльози, коли на обличчя падають краплі дощу.

— «Коли на обличчя падають краплі дощу…» Атож, я бачила фільм, у якому хтось промовив ці слова. Я вже не пам’ятаю, який то був фільм.

— Але я приїхав сюди не плакати. Я приїхав сюди, щоб передати послання жінці, яку я кохаю. А для цього я повинен погасити кілька всесвітів або світів.

Замість злякатися цих слів, Олівія сміється. Адже цей навдивовижу приємний чоловік, добре вдягнений і який розмовляє добірною французькою мовою, зовсім не здається їй божевільним. Вона вже стомилася щодня чути одне й те саме: ви дуже гарна, ви варті більшого, скільки коштує ота річ, а скільки та, це дуже дорого, я трохи прогуляюся, а потім повернуся (ніхто, звісно, ніколи не повертався) і таке інше. А цей росіянин принаймні має почуття гумору.

— А навіщо вам руйнувати світ?

— Щоб відбудувати власний.

Олівія вже хотіла була сказати кілька втішних слів чоловікові, що сидів поруч із нею. Але вона боялася почути знамениту фразу: «Ви могли б наповнити сенсом моє життя», й на цьому розмова відразу урвалася б, бо вона мала зовсім інші плани на майбутнє. Крім того, було б ідіотською самовпевненістю з її боку повчати чоловіка, набагато старшого й набагато успішнішого, як він має долати свої труднощі. Вихід був у тому, щоб довідатися більше про його життя.

Зрештою, він заплатив їй — і заплатив добре — за її час.

– І як ви збираєтеся це робити?

— Тобі щось відомо про жаб?

— Про жаб? Він провадив:

— Деякі біологічні експерименти показують, що коли ми вкинемо жабу в резервуар, де вода має таку саму температуру, як і в тій водоймі, де вона жила, то вона сидітиме, не зворухнувшись, протягом усього часу, поки ми нагріватимемо воду. Жаба не реагує на поступове підвищення температури, на зміну середовища й помирає, коли вода закипає, роздута й щаслива. Проте інша жаба, яку ми вкинемо в резервуар із водою, яка вже кипить, негайно вистрибне з нього, напівобварена, але жива.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Переможець завжди самотнiй»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Переможець завжди самотнiй» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Переможець завжди самотнiй»

Обсуждение, отзывы о книге «Переможець завжди самотнiй» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x