Пауло Коэльо - Переможець завжди самотнiй

Джавіц Вайлд призначив їй завтра зустріч на десять хвилин. А це може означати лише одне: він прийняв її пропозицію, і тепер залишається тільки обговорити з ним деталі.

«Я на все погоджуся, — повторила вона собі. — Абсолютно на все».

Само собою зрозуміло, що за десять хвилин Морін не встигне розповісти майже нічого про те, як вона прожила ці вісім років (тобто четверту частину свого життя), що їх присвятила створенню свого фільму. Було б надто довго розповідати, як вона закінчила факультет кінематографії, створила кілька комерційних роликів, потім два короткометражні фільми, які були дуже добре прийняті в кількох провінційних кінотеатрах та в Нью-Йоркських барах альтернативного кіно. Як, щоб роздобути мільйон доларів, необхідних для створення професійного фільму, вона заклала будинок, одержаний у спадщину від батьків. Тож це був її останній і єдиний шанс, бо в неї не було іншого будинку, щоб роздобути ще один мільйон і зняти ще один фільм.

Вона стежила за кар’єрою своїх однокурсників, які після багатьох марних зусиль обрали для себе затишний світ комерційної реклами — яка дедалі набувала обертів — або занудну, проте надійну працю в одній із багатьох компаній, що продукували серіали для телебачення. Але вона, після того як її невеличкі праці мали успіх, стала мріяти про щось більш високе, і надалі ці мрії стали їй непідвладні.

Вона була переконана, що її місія — перетворити цей світ на таке місце, де майбутнім поколінням було б затишніше й зручніше жити. Об’єднатися з такими самими людьми, як вона, показати, що мистецтво — не тільки засіб розважати та втішати пропаще суспільство. Також треба виставити напоказ вади його теперішніх лідерів, урятувати дітей, які помирають від голоду в далеких куточках Африки. Виявляти проблеми довкілля. Покінчити із соціальною несправедливістю.

Безперечно, то був дуже амбітний проект, але вона твердо вірила, що в неї вистачить упертості й наполегливості, щоб узятися за нього й довести його до кінця. Для цього їй треба було очистити свою душу, й тому вона постійно зверталася до сил, які її вели: любові, смерті, могутності й часу. Нам треба любити, бо нас любить Бог. Нам треба завжди пам’ятати про смерть, щоб добре розуміти життя. Нам треба боротися, щоб зростати, але не надто захоплюватися могутністю, якої ми набуваємо в цій боротьбі, бо ми знаємо, що вона нічого не варта. І нарешті, необхідно погодитися з тим, що наша душа — хоч вона й вічна — нині перебуває в полоні часу, з його можливостями та обмеженнями.

Але навіть перебуваючи в полоні часу, вона, Морін, спроможна робити те, що дає їй радість і наповнює її ентузіазмом. І через свої фільми вона зробить свій внесок у порятунок світу, який, схоже, розпадається навкруг неї, змінить реальність, змінить людей.

Коли її батько помер, після того як усе життя нарікав, що йому так і не випала нагода зробити те, про що він завжди мріяв, вона зрозуміла щось дуже важливе: перетворення відбуваються саме в такі моменти кризи.

Вона не хоче, щоб її життя закінчилося, як у нього. Їй не хотілося б сказати своїй дочці: «Я хотіла, а була мить, коли я й могла б, але в мене не вистачило мужності ризикнути всім». І коли Морін одержала спадщину, то в ту ж таки мить зрозуміла, що вона їй дісталася з однієї-однісінької причини: щоб вона змогла виконати своє призначення.

І вона прийняла виклик. На відміну від інших дівчат, які завжди мріють стати славетними актрисами, вона мріяла розповісти такі історії, що їх наступні покоління зможуть побачити й, дивлячись їх, усміхатися й мріяти. Великим прикладом для неї став прославлений кінофільм «Громадянин Кейн» — фільм про радіокоментатора, що наважився піддати критиці могутнього магната американської преси, фільм, який став класикою не тільки завдяки своєму сюжету, а й за ту творчу та новаторську манеру, в якій він розглянув етичні й технічні проблеми своєї доби. Одного простого фільму вистачило, щоб його творець зробив безсмертним своє ім’я.

«То був його перший фільм».

Перший фільм, якого його авторові, Орсонові Веллсу вистачило для слави. Адже він більше не зробив нічого надзвичайного. Він узагалі зник зі сцени подій (так буває) і тепер відомий лише фахівцям та на курсах кінематографії, де його здобутки ретельно вивчають; але немає сумніву, що через короткий час його геній «знову» буде відкрито. Орсон Веллс не лише залишив у спадщину нащадкам «Громадянина Кейна», а й усім довів, що досить лише зробити надзвичайно успішний перший крок, і ти забезпечиш собі славу на решту свого життя.