Софія Андрухович - Жінки їхніх чоловіків

Здесь есть возможность читать онлайн «Софія Андрухович - Жінки їхніх чоловіків» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Івано-Франковск, Год выпуска: 2005, ISBN: 2005, Издательство: Лілея-НВ, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Жінки їхніх чоловіків: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Жінки їхніх чоловіків»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Софія Андруховіч народилась 17 листопада 1982 року в Івано-Франківську. Авторка прозових книжок «Літо Мілени» (Київ: Смолоскип, 2002), «Старі люди» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003), «Жінки їхніх чоловіків» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2005). Лауреат літературної премії видавництва «Смолоскип» (2001). Переклала з польської мови роман Мануели Ґретковської «Європейка». Співредакторка журналу візій і текстів «Четвер» (2003–2005). Мешкає у Ворзелі.
Дві речі, що гарантують насолоду пізнання, — несподіваність і впізнаваність — ось найкоротше означення третьої прозової книжки Софії Андрухович. Галерея жінок їхніх чоловіків викликає спокусу хоча би ненадовго побути чоловіком її жінок. Розуміючи, що переважно таке не вдається. І власне таму настільки важливим є час читання добрих оповідань.

Жінки їхніх чоловіків — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Жінки їхніх чоловіків», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Рут дуже стримана, акуратна і впорядкована. У Гамбурзі всі дівчата такі — біляве пряме волосся, бліда шкіра, зимні руки і ноги, змучені очі, поголені підпахви, вимитий посуд. Вона завжди виглядає трохи виснаженою, але нескінченно терплячою. Нечутно спускається сходами, заходить на кухню, ввічливо посміхається, або грайливо посміхається, або знуджено посміхається, або не посміхається, але киває, набирає води у чайник, витягає щось з холодильника — я не зауважила жодного разу, щоб вона зробила щось конкретне: покришила цибулю, налила в склянки соку, відкрила банку пива — ніколи нічого такого, але постійно чимось зайнята, цілеспрямовано схилена над шухлядою з крупами і макаронами, чіткі рухи, два кроки туди, три назад, усе саме так, як заплановано.

Готує Фріц. Він любить готувати — він пишається своїм умінням. Він пишається собою, бо він сповнений гідності, він знає, чого вартий, він господар життя, сидить на кріслі, ступня однієї ноги закинута на коліно другої, лікоть на столі, сиґарилья. У нього пухкі руки з короткими молочно-білими пальцями, вкриті білявим, легким, як кульбаба, пушком. Фріц любить розглядати свої руки, розчепірює пальці, милується нігтями, тарабанить по скатертині. У нього старанно зачесане волосся, теж біляве, тонкий проділ, зачіска підбиралася довго і ретельно: довге волосся — поганий смак, коротке волосся — немає волосся, Фріцові пасує найбільше саме таю середня довжина, прикриває вуха, неслухняне пасмо треба постійно відкидати з чола різким рухом голови — але Рут ідей рух дуже подобається, навіть заводить, вона відразу рум'яніє, очі блищать, руки починають тремтіти. І Рут не єдина. У Фріца перед очима пропливають зображення якихось білявих акуратних змучених дівчат, одна вчителька зі школи, кілька сусідок, чиясь сестра, чиясь тітка, V кожної тремтять руки, кожна рожевіє на обличчі, очі запливають туманом. Або той Гітарист з маленькою борідкою, або той жилавий професор, чи навіть цей теперішній сусід, Петер, циганчукуватий гренландець з Берліну… Фріц посміхається, з гідністю поглядає навколо, затягується сиґарильєю, робить собі ще одну канапку. Йому хочеться чимось потішити себе зараз, якось обдарувати, попестити. Після такого смачного, ситного обіду доречно буде скористатися… себто ощасливити Рут — хоча це й не так цікаво, хочеться чогось новенького, але вона може знову образитись, плакати і просити. Як це втомливо, як одноманітно.

Вчора Петер кудись надовго поїхав і залишив ключ від своєї кімнати. Фріц перебрався туди, Рут залишилася сама в їхній кімнаті, їй відразу стало легше, вона раптом набрала повні легені повітря і зрозуміла, що досі дихала якось інакше. Вона подумала, що Фріц такий гарний і великий, трохи схожий на м'якого ведмедика, але він не іграшка, він — справжній чоловік, він знає, чого хоче, він уміє керувати, у нього дивовижна сила волі, він уміє переконувати, вміє підкоряти, йому хочеться підкорятися, він владний, у нього пухкі руки зі світлим пушком, навіть коли він курить, не чути запаху диму. І ще, подумала Рут, я така маленька поряд із ним, я така крихка і делікатна, така нєврівиоважена і некерована, така у всьому непевна, я так люблю дивитися па себе і па нього в дзеркало, бо я тендітна, сумирна, сумна, а він великий, упевнений, агресивний, і це так приємно, думала далі Рут, так дивно і так солодко, що я підкорилась йому, що всі навколо дивуються — яка дивна пара, але розуміють, наскільки він міцний і сильний, дивуються, чому я з ним, а я просто змирилася, я просто йому належу, боюся його, він може робити зі мною все, що завгодно, і це приємно, думала Рур. У неї був такий сумний погляд, але плакати їй не хотілося, хоч щось збиралося там, у спеціальному місці під горлом, якісь почуття, вони тисли й розпирали шкіру зсередини, і Рут відчувала, що може заплакати, але наразі їй не хотілося.

А Фріц відчув полегшення і радість, ліг на Петерове ліжко, відкинув з чола неслухняне пасмо волосся і подумав, що він може робити все, що хоче, і йому байдуже, як на це реагуватимуть інші, бо сам він знає найкраще, чого вартий насправді. Йому було дуже добре від цієї думки, і він без кіпця повторював собі: я знаю, чого я насправді вартий. А тоді, як надворі трохи посіріло, вії і підвівся з ліжка, ввімкнув світло і став перед дзеркалом. Дзеркало було велике, але Фріц, — більший, і тому повністю він там не вміщався. Фріц зняв футболку, шорти і залишився в самих трусах, такий пухкий і білий, як тісто па булки, здавалося, якщо доторкнутися до нього пальцем, то палець втопиться у масі, а потім на якусь мить ще залишиться маленька вм'ятина, яка затягуватиметься, затягуватиметься, аж поки зовсім не зникне. Фріц повернувся до дзеркала лівим боком, закинув голову трохи назад і підняв догори руки. Стріпнув долонями, ніби танцюристка фламенко. Підпахви чисто виголені, чистіше навіть, як у Рут, прозора шкіра, ніжна, гладенька. Відійшов на кілька кроків, повернувся до дзеркала задом, хитнув стегнами. Тоді став навколішки біля ліжка, нагнувся і витягнув невелику картату валізку. Білизни вирішив сьогодні не вдягати. Завагався між довгою чорною сукнею на бретельках і з розпіркою аж до попи та спідницею з фальбанками, в червоні квіти. Вибрав спідницю. Одягнув блузку з глибоким декольте. Почепив на шию пасочок з великою штучною трояндою. Троянду змістив трохи вліво. Зволожив волосся і гладенько зачесав його назад. Наклав штучні вії, закліпав ними, не зводячи з себе погляду. Намалював губи. Поставив на щоці чорну мушку. Взув босоніжки на шпильках — і, щоб не впасти, відразу ж сів на крісло навпроти дзеркала, закинув ногу на ногу, закурив сиґарилью. Почав падати дощ.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Жінки їхніх чоловіків»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Жінки їхніх чоловіків» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Жінки їхніх чоловіків»

Обсуждение, отзывы о книге «Жінки їхніх чоловіків» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x