Оксана Забужко - Тут могла б бути ваша реклама [збірник]

Чому він нікому не передав свого ремесла? Чому не знайшовся хто-небудь не від світу цього, такий трохи схибнутий, бородатий ботан-фетишист, закоханий у жіночі руки, або просто в дівчину, якій хотів би подарувати найпрекрасніші у світі рукавички, – для цього навіть не конче бути схибнутим, Бог Рукавичок теж же напевне з цього починав, і, найімовірніше, та дівчина йому відмовила, а потім п’ятдесят років він подумки гладив жіночі руки з тою самою ніжністю, і всі ми, хто хоч раз був купив його рукавички, розтягли, розскубли цю ніжність по шматочку, як голодні гуси, і незчулись, як її не стало, – як же так, що ніхто не впізнав, не похопивсь перейняти цієї мови?.. В кожного великого майстра мають бути учні – а він же був великий майстер, я ще маю доказ, можу показати – одна рукавичка гнідої масти на праву руку, дивіться, яка ніжна й чула, як жива істота, ніхто не хоче приміряти?..

Спробуйте! Хто сміливий, агов, дівчата! Ну чого, чого ви втікаєте – чого боїтесь?..

…Ні, ось це останнє вже вигадка, цього вже не було. Я не трясла останнім зацілілим твором майстра перед очима схарапуджених рюклівських продавчинь, і не виголошувала полум’яних промов, розлякуючи клієнтів (тут могло б бути ще одне оповідання, де героїню забирає поліція, таке трохи голлівудисте, вуді-алленисте, але на жіночий лад – чом би й ні, 60-ті повертаються, жіноче бунтарство знову в тренді…). Але цього не було. Натомість я чемно купила в пані Ворони пару якихось тих серійних обрубків не надто кислотного кольору (ні разу звідтоді їх не вдягла!) – заплатила за інформацію. А потім невидющо йшла по Маріягільфештрассе, раз у раз наштовхуючись – Entschuldigung! [87] Вибачте ( нім. ). – на інші перехожі тіла, і думала, сковтуючи сльози впереміж із дощем: могло б бути оповідання, ах яке могло б бути оповідання, гінке й летюче, як під диктовку з неба! – от просто зараз замкнулась би в номері й написала б – якби на мене не чекало умовлене інтерв’ю, а потім виступ у Міській бібліотеці, потім вечеря з організаторами, а вранці-рано – літак: звичний уклад нашої літературної торговиці. Я ж бо також працюю в крамниці готового одягу. Бог Рукавичок даремно на мене понадіявсь.

…І ви також забудьте, що оце щойно тут прочитали. Все одно колись усі старанно понавишивані нами слова зітруть з електронних носіїв задля економії місця – і на білому екрані якого-небудь новітнього суперґаджета осені-2063 заблимає закличне гасло, котрим дедалі рясніше заліплятимуть пустоти по всіх замурованих входах:

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА.

Вбудована кухня. ( Тут і далі пер. з англ., якщо не вказано інше. – Прим. авт. )

Облиш, дай мені спокій.

Божевільної любови.

Божевілля.

Ви хочете сказати, це не російська?

Зневажлива кличка імміґрантів-пуерториканців.

Прошу?

«Край необмежених можливостей» – стандартне пропаґандистське кліше.

Болісне злягання.

Не бачу жодних проблем.

AAASS – Amerіcan Assocіatіon for the Advancement of Slavіc Studіes – провідна славістична асоціація США.

Господи, аби ж він тільки не був такий збіса добрий художник!

Слов’янський шарм.

Звідки ви? – З України. – А де це?

Такий збіса добрий художник.

Оце так історія!

Край необмежених можливостей.

Ви блискучий поет.

Шафок (у роздягальні).

Таки вірно тримаєтеся цього плавання, еге?

Розірваний зв’язок… одразу по розлученні… сексуально травматичний.

Страх близькости, страх фриґідности, суїцидальні настрої.

І я таке пережила – з батьком моїх дітей.

Мати-одиначка.

Схоже, що кожен таке пережив.

Просимо до гурту.

Кожна жінка таке переживала.

Я знаю.

Поважні психічні проблеми.

Як ся маєте? – Добре.

Для всякого віку.

Звабливої жінки.

Кого це обходить?

Забудьте, викиньте з голови.