Джером Селінджер - Для Есме́ з любов'ю і мерзотою

— Шо, листа пишеш? — спитав він Ікса. — Ну й темнота тут, чорт забирай, — коли Зет заходив у приміщення, то надавав перевагу увімкненому верхньому світлу.

Ікс повернувся на своєму стільці й запросив заходити, але обережно, щоб не наступити на собаку.

— На шо?

— На Елвіна. Клею, він у тебе прямо під ногами. Ввімкнув би ти те бісове світло, чи що?

Клей знайшов вимикач, увімкнув його, потім пройшов через маленьку кімнату розміром з комірчину для служника і сів на край ліжка обличчям до господаря. З його розчесаного цегляно-червоного волосся капала вода, якою він намагався ідеально його пригладити. Гребінець зі скріпкою, як у авторучки, звично стирчав із правої кишені його сіро-зеленої сорочки. Над лівою кишенею він носив бойовий значок піхотинця [9] [9] В американській армії видається за участь у бою в складі піхоти. (хоч, за правилами, не повинен був цього робити), стрічку за участь у європейській війні з п’ятьма бронзовими бойовими зірками (замість однієї срібної, що заміняла п’ять бронзових) і стрічку за службу в армії до Перл-Гарбора. [10] [10] Перл-Гарбор (Pearl Harbor) — військово-морська база США на Гавайських островах. 7 грудня 1941 року японська авіація нанесла удар по базі й вивела з ладу основні сили американського Тихоокеанського флоту. Це стало початком війни на Тихому океані та вступом США у Другу світову. Капрал тяжко зітхнув і сказав:

— Боже всемогутній.

Це нічого не означало, це ж просто армія. Він дістав пачку сигарет з кишені своєї сорочки, витягнув звідти одну, потім запхнув пачку назад і застібнув клапан кишені. Він димів і розглядав кімнату порожнім поглядом. Його очі, зрештою, зупинились на радіо.

— Ага, — сказав він, — через пару хвилин же буде файна передача. Боб Гоуп [11] [11] Боб Гоуп (Bob Hope) — популярний актор мюзик-холів. До того ж його прізвище перекладається як «надія», що може нести додаткове смислове навантаження. і всі інші.

Ікс відкрив нову пачку сигарет і сказав, що він щойно вимкнув радіо.

Клей, без тіні розчарування, став спостерігати, як Ікс намагається запалити сигарету.

— Ого, — сказав він із глядацьким захопленням, — бачив би ти свої бісові лапи. Ну тебе й трясе, чувак. Ти хоч знаєш?

Іксу нарешті вдалось запалити сигарету. Він кивнув і сказав Клею, що той дуже спостережливий.

— Чуєш, я без приколу. Я мало не впав, коли уздрів тебе в госпіталі. Ти скидався на трупа. На скіки ти похудав? На скіки фунтів? Ти хоч знаєш?

— Не знаю. Багато отримав листів, поки мене не було? Чути щось від Лоретти?

Лоретта — це була дівчина Клея. Вони збирались одружитись за першої нагоди. Вона регулярно писала йому зі свого затишного закутка потрійних знаків оклику та легковажних суджень. Протягом усієї війни Клей читав уголос кожен лист Лоретти Іксу, незалежно від того, наскільки інтимними вони були. Власне, чим інтимнішими вони були, тим охочіше він їх читав. Після кожного прочитання він мав звичку просити Ікса накидати план відповіді, розширити її, або хоч вставити двійко вражаючих слів французькою чи німецькою.

— Ага, вчора від неї було письмо. Лежить у мене. Покажу тобі потом, — байдуже відповів Клей. Він різко випрямився на краю ліжка, де сидів, затримав подих, а потім гучно і смачно відригнув. Вочевидь не надто задоволений своїм досягненням, він знову розслабився. — Її бісовий братик тіка з флоту, у нього зі стегном щось, — сказав капрал. — Повезло ж йому з стегном, гаду. — Він сів рівно і знову спробував відригнути, але вийшло ще гірше. Його обличчя трохи стривожилось. — Ага. Поки не забув. Ми подриваємся завтра в п’ять і женем у Гамбурґ чи куди там. Дістанемо ейзенгаверські [12] [12] Двайт Девід Ейзенгавер (Dwight David Eisenhower, 1890–1969) — головнокомандувач військами союзників у Західній Європі з грудня 1943. Згодом головнокомандувач військових сил НАТО (1950–1952) та 34-ий президент США (1953–1961) від Республіканської партії. куртки на весь підрозділ.

Ікс глянув на нього вороже і заявив, що йому не потрібна ейзенгаверська куртка.

Клей здивувався, навіть трохи образився.

— Та вони класні! Виглядають добре. Чого це ти?

— Не бачу сенсу. Нащо підніматися о п’ятій ранку? Війна вже скінчилась, чорт забирай.

— Не знаю. Та нам треба вернуться до обіду. Прийшли якісь бланки, які тре заповнити до обіду… Я питав Буллінґа, чого ми не можемо заповнити їх сьодня — вони ж у нього вже на столі лежали. А він не хоче конверти розпечатувать, сучий син.

Кілька хвилин вони сиділи мовчки, ненавидячи Буллінґа. Потім Клей раптово глянув на Ікса з більшим інтересом, ніж раніше.