4
Настала весна… Робота над книгою просувалася все жвавіше й жвавіше. Творчої кризи – як не було. Натхнення не відпускало… Почувався так, наче писав свою першу повість. Ось і зараз він бігав по кімнаті найманої квартири з цією червіньковою, вже трохи забрудненою ниткою в руках. Підсвідомо боявся розірвати її або загубити. Чомусь ввижалось, що з ниткою щезне і муза. Тому письменник вже не крутив нитку, а обережно клав її біля комп’ютера… Іноді накручував на палець і знімав лише тоді, коли йшов додому. А нещодавно придбав для свого джерела творчості порцелянову скриньку. І йому щастило: дії роману стрімко розгорталися…
…Підозра впала на Каріне, коханку Журкіна. В Каріне не було алібі. Що робила ворожка того вечора, як сталося вбивство? Дід почав стежити за нею… Зайшов начебто поворожити…. Темна кімната, ікони, таємничі слова: «Ви? Навіщо прийшли?» Коли дідуган розповів, що Журкін перебуває під слідством і наразі на підписці про невиїзд, Каріне забігала по кімнаті, змахуючи ікони додолу…. «Як він там? О-о-о-о!!! Я бажала його смерті…».
…Дідова білявка на цю розповідь блимає очима: «Вона вбила свого коханця?». Дід захоплено розповідає їй про свої підозри, а в юній голівці тим часом миготять інші, ще розпливчасті думки… Так просто? Так просто звільнитися від діда? Треба б заприятелювати з цією Карине…
Тут Сергій (чи то Андре, бо він вже озивався і на це ім’я, до того ж Кетрін називала його Андре, хоча в неї виходило «Антре») трохи відволікся від сюжету… Так… Конче необхідно продиратися до англомовного читача…. Рік тому він, наслухавшись Мурахіна, і сам заходився. Мурахін всіх впевняв, що написав на папері безліч листів до іноземних видавництв, коли ще був геть в Україні невідомим. І писав так три роки, допоки одне швейцарське видавництво не зацікавилося їм і не видало його першу книжку. Сергій також переклав на англійську свій перший роман «Кривавий пес» і розіслав Інтернетом та поштою. Відповіді надходили трафаретні: «Ви – молодчина і такі цікаві, що дух займається, та ваша англійська шкутильгає, і ви потребуєте нативного перекладача. Бажаємо вам щастя, але з іншим видавником, якого ви неодмінно знайдете». Лише пізніше він довідався, що Мурахін вчасно одружився на англійці…
Тому Сергій вирішив припинити безглузді експерименти, а братися за захід серйозно і зі знанням справи. До того ж, тепер має з ким обговорити це питання. Кетрін допоможе перекласти кілька глав з «Кровавого хлопчика» і посприяє виданню цього трилера… І не в якійсь там Польщі чи Чехії, а просто у Великобританії. То буде прорив… Але прорив буде завтра, а сьогодні… Сьогодні мусить ловити натхнення і писати роман, після якого він вже відпочине сповна … І події знов замерехтіли перед ним як на кіноплівці…
…Виявилося, що слова «Я не хотіла його вбивати» мали сенс фігуральний. Каріне мала на увазі наступне. У статусі коханки Журкіна вона приїхала з ним до казино. А там, мов на біду, розважалися пройдисвіт Короленко та вітчим Журкіна, який проциндрював гроші дружини. Вітчим почав в черговий раз до неї моргати, та вона відверталася. Тоді він до неї пристав з проханням поворожити. Аби уникнути скандалу Каріне розкинула карти. А тут ще й Короленко, жигало іродів, – «і мені поворожи». Тут Журкін розреготався і спитав її: «А де, Есмеральдо, твоя кізка?» Це було образливо, бо й насправді мала козу в повітці. Чоловіки почали сперечатися: хто є хто. Короленка нарекли ченцем, і той і не пручався, а лише порскав. Вітчим швидко себе охрестив капітаном Фебом, тож Журкіну залишилася роль страховиська Квазімодо. Йому це не одразу сподобалося. Спочатку вийшли розбиратися…. І тут в Короленка пропав сміх, бо зрозумів, що роль ченця йому не личить. Зав'язалася бійка. Журкін дістав пістолета і випадково влучив у Короленка, хоча цілився в обридлого вітчима. Він поранив Короленка у ногу і покаявся… Згадав, що Квазімодо грав Пєткун, а той поганих персонажів не гратиме. Довідавшись, що Короленко помер у лікарні, Карине-Есмеральда вирішила, що вона винуватниця всього того, що трапилося, і що то вона вбила пройдисвіта Короленка. Він, мабуть, помер від нерозділеної любові.
…. Пізно ввечері письменник приплентався додому увесь спустошений… Дружина зустріла його чудовою вечерею. Сергію стало шкода її… Так силкується, так тужиться….
Та він і так з нею затримався…
5
Петров не повірив своїм вухам, коли довідався, що 12 канал загризся з самим Губернатором! Директор цього каналу Сухоніс був неадекватним хлопчиськом, від якого можна очікувати чого завгодно. За два роки він такого накерував, що годі й казати. Давно вже цього пройдисвіта потрібно смикнути за полу! Головний редактор 21-го задоволено посміхнувся… Може справедливість нарешті візьме гору? Най тепер побігає та пошукає підтримки, як він колись бігав…
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу