Харуки Мураками - 1Q84. Книга третя

Прийшов давно знайомий лікар і, висловивши співчуття, розповів Тенґо історію батькової смерті. Пояснював докладно, люб'язно й довго, але, якщо казати коротко, то його розповідь зводилася до одного: «Причина смерті не зовсім зрозуміла». Незважаючи на численні аналізи, не вдалося встановити чогось конкретно поганого. Скоріше навпаки — їхні результати показували, що батько цілком здоровий. І тільки порушення функцій мозку викликали підозру. Однак чомусь, з незрозумілої причини, у певний момент батько впав у коматозний стан і функції йрго організму поволі, але невпинно, знижувалися, а непритомність не минала. І коли зниження функцій досягло такого рівня, що підтримувати життя далі стало важко, батько неминуче опинився у лабетах смерті. Все це було добре зрозумілим, але з погляду лікаря залишалося чимало проблем. Бо не вдавалося визначити причини смерті. Передусім її можна було пов'язувати із глибокою старістю, якби батько не мав тільки шістдесят п'ять років і не підпадав під визначення хвороби з такої причини.

— Як особистий батьків лікар я маю написати довідку про його смерть, — несміливо сказав згаданий лікар. — Збираюся сформулювати причину смерті такими словами: «Серцева недостатність, викликана тривалим коматозним станом». Ви не проти?

— А хіба ви хочете сказати, що справжня причина батькової смерті — не «серцева недостатність, викликана тривалим коматозним станом»? — запитав Тенґо.

Лікар трохи знітився.

— Це правда, в роботі його серця до останнього часу не помічалося жодних порушень.

— Але ж і в роботі інших органів чогось схожого на порушення не було.

— Ви маєте рацію, — неохоче погодився лікар.

— Але в довідці треба вказати точну причину смерті?

— Саме так.

— З професійного погляду це зрозуміло, але зараз серце зупинилося, чи не так?

— Звичайно. Серце зупинилося.

— Так це ж і є своєрідна недостатність, хіба ні?

Лікар над цим задумався.

— Якщо роботу серця вважати нормою, то це справді недостатність. Маєте рацію.

— Тоді так і напишіть. Мовляв, причина смерті — «серцева недостатність, викликана тривалим коматозним станом». Я не заперечую.

Лікар начебто полегшено зітхнув. Сказав, що за півгодини зможе приготувати довідку. Тенґо подякував. Лікар пішов, а на його місці залишилася медсестра Тамура в окулярах.

— Може, побудете якийсь час з батьком? — спитала вона. Запитання було стандартним — воно звучало по-діловому.

— Ні, в цьому нема потреби. Дякую, — відповів Тенґо. Навіть залишившись наодинці з мертвим батьком, він не мав особливо про що говорити. Як не мав і тоді, коли той ще жив. А коли помер, то тема для розмови раптом не з'явиться.

— Отже, перейдемо в інше місце й поговоримо про нашу програму. Ви не заперечуєте? — сказала медсестра.

Тенґо відповів, що не має нічого проти.

Перед тим як піти, медсестра Тамура легенько склала долоні перед померлим. Так само зробив Тенґо. Людям властива природна шаноба до покійника, який нещодавно звершив особистий подвиг, що має назву «смерть». Потім вони вийшли з кімнатки без жодного вікна й подалися до їдальні. Там не було нікого. З великого вікна, що виходило у двір, лилося яскраве сонячне проміння. Опинившись у цьому світлі, Тенґо полегшено зітхнув. Жодних слідів покійника вже не було. Перед ним відкрився світ, призначений для життя людей. Навіть якщо воно непевне й недосконале.

Медсестра Тамура налила в кухлики теплого зеленого чаю. Сидячи одне навпроти одного, вони якийсь час мовчки пили його.

— Сьогодні десь переночуєте? — запитала вона.

— Збираюся переночувати, але ще не замовив місця в готелі.

— А чому б вам не переспати в палаті, в якій досі перебував ваш батько? Вона зараз порожня. У такому разі вам не доведеться платити за нічліг. Звичайно, якщо ви не проти.

— Звичайно, не проти, але… — трохи здивовано відповів Тенґо. — А так дозволяється робити?

— Дозволяється. Бо ніхто з нас не заперечуватиме, якщо це вам підійде. Пізніше ліжко приготуємо.

— То що я тепер маю робити? — запитав Тенґо.

— Коли отримаєте довідку про батькову смерть від його лікаря, підете до міської управи по дозвіл на кремацію, а після того випишіть батька з книги породинної реєстрації. Поки що це — найголовніше. А про справи, які стосуються пенсії й переведення банківського рахунку на іншу особу, поговорите з адвокатом.

— Адвокатом? — здивувався Тенґо.

— Кавана-сан, тобто ваш батько, переговорив з адвокатом про всі процедури, які доведеться пройти після його смерті. Адвокат — це не щось особливе. В нашій оздоровниці багато старих людей, які часто мають проблеми з вирішенням таких питань, як розподіл спадщини, а тому щоб уникнути юридичних труднощів, у співпраці з місцевим юридичним управлінням адвокат дає їм юридичні поради. В ролі нотаріуса також складає заповіти. Витрати на нього невеликі.