Чак Палагнюк - Бійцівський клуб

Гадаю, бійцівський клуб уже виконав свою мету, чи не так?

Проект «Каліцтво» скасовано.

Я чув, сьогодні по телевізії футбол…

Сотня чоловіків просто витріщаються на мене.

Людина загинула, кажу. Гра закінчена. Більше не дотепно. Тоді з темряви позаду натовпу доноситься голос:

— Перше правило бійцівського клубу — ти не говориш про бійцівський клуб.

Кричу: гайда додому.

— Друге правило бійцівського клубу — ти не говориш про бійцівський клуб.

Бійцівський клуб скасовано! Проект «Каліцтво» скасовано.

— Третє правило бійцівського клубу — б’ються тільки двоє.

Я Тайлер Дерден, кричу. І я наказую вам: геть звідси.

І ніхто на мене не дивиться. Люди дивляться один на одного крізь порожній центр кімнати.

Голос лідера філії розливається приміщенням. Б’ються тільки двоє. Ніяких сорочок. Ніякого взуття.

Бійка триває стільки, скільки має тривати.

Уяви, як це відбувається в сотнях міст, на півдюжині мов.

Правила оголошено, а я все ще стою в центрі кола, на світлі.

— Учасники бою номер один, займіть майданчик, — кричить голос із темряви. — Звільнити центр клубу.

Я не рухаюсь.

— Звільнити центр клубу!

Я не рухаюсь.

Єдина лампочка відбивається в темряві від сотні очей, що позирають на мене в очікуванні.

Я намагаюся бачити кожного з них так, як їх бачив Тайлер. Обрати ліпших бійців для проекту «Каліцтво». Кого б Тайлер запросив на роботу в «Миловарню Пейпер-стрит»?

— Звільнити центр клубу!

Це усталена клубна процедура. Після трьох вимог від лідера філії мене викинуть звідси.

Проте я Тайлер Дерден. Я вигадав бійцівський клуб. Бійцівський клуб мій. Я написав ці правила. Ніхто з вас не був би тут, якби не я. І кажу, припиніть!

— Приготуватися до вигнання члена клубу за три, два, один.

Людське коло змикається наді мною, і дві сотні рук ухоплюють кожен дюйм моїх рук і ніг і горизонтально підіймають вгору.

Приготуватися до звільнення душі за п’ять, чотири, три, два, один.

Натовп, рухаючись до дверей, передає мене над головами. Я пливу. Я лечу.

Кричу, бійцівський клуб мій. Проект «Каліцтво» — моя ідея. Ви не можете мене викинути! Я тут усе контролюю! Геть звідси!

Голос лідера філії кричить:

— Учасники бійки номер один, займіть майданчик, будь ласка. Негайно!

Я не піду. Я не здамся. Я це подолаю. Я тут усе контролюю.

— Вигнати члена бійцівського клубу, зараз же!

Вивільнити душу, зараз.

І я повільно вилітаю з дверей у ніч із зорями наді мною й холодним повітрям і приземляюся на бетон парковки, позаду гепає засув. У сотнях міст бійцівський клуб відбудеться без мене.

Роками я хотів заснути. Ковзнути, здатися, провалитися в сон. Тепер спати — останнє, чого я хочу.

Я з Марлою в кімнаті 8G готелю «Regent». Разом із цими старими й наркоманами в їхніх маленьких кімнатках мій відчай видається очікуваним і доладним.

— Ось, — каже Марла, сидячи зі схрещеними ногами і вичавлюючи півдюжини стимулюючих піґулок з упаковки, — якось я зустрічалася з хлопцем, в якого були нічні жахи. Він теж ненавидів спати.

І що з ним трапилось? З тим, із ким вона зустрічалася?

— О, він помер. Серцевий напад. Забагато амфетамінів, — каже Марла. — Йому було лише дев’ятнадцять.

Дякую, що поділилася.

Коли ми заходили до готелю, у хлопця за реєстраторською стійкою волосся було наполовину видерте з коренем. Череп у нього був пошрамований і подряпаний. І він зі мною привітався. Старі, що сиділи у фойє і дивилися телевізор, усі як один обернулися, щоб подивитися на того, кого хлопець за стійкою назвав «сер».

— Доброго вечора, сер.

Тоді мені уявляється, як він дзвонить у якийсь штаб проекту «Каліцтво» і повідомляє про моє місцезнаходження. У них на стіні висить мапа міста, і вони кольоровими булавками позначають мої переміщення. Почуваю себе мов помічена гуска з передачі «Wild Kingdom».

Усі вони стежать за мною і роблять нотатки.

— Ти можеш прийняти шість штук, і це не спричинить розладу шлунку, — каже Марла. — Тільки маєш засунути їх собі в дупу.

О, просто чудово.

Марла каже:

— Я не жартую. Потім зможемо дістати щось потужніше. Якісь справжні наркотики, «білі хрестики», чи «чорні красуні», чи «алігатори» [36] «Білий хрестик», «чорна красуня», «алігатор» — на сленгу наркоманів назви наркотиків амфетамінової групи. .

Я не пхатиму це собі в дупу.

— Тоді випий тільки дві.

Куди ми підемо?

— Боулінг. Там цілодобово відчинено, і там ти не заснеш.