І все ж таки, саме в цьому полягає проблема одного погляду на будь-яку зірку на горизонті. Як казала Ельза Максвелл: «Ніколи не можна сказати напевно, чи цей сліпучий, блискучий об’єкт устає чи сідає».
Ліліан вдихає мовчанку через запалену сигарету. Струшує сірий попіл на тарілку для хліба. Видихаючи хмару диму, каже:
— Чули? — каже вона. — Це факт, але ж Елеонора Рузвельт вилизала мою пілотку до блиску!
Незважаючи на все це — сигаретний дим, і брехню, і Другу світову війну, — яскраво-карі очі взірця, вони дивляться просто на інший кінець столу, на верхній щабель соціальної драбини, дивляться, глибоко заглядають у славетні фіалкові, такі тремтливі очі мого боса.
Якщо дозволите мені зламати четверту стіну [5] Четверта стіна (театр.) — уявна стіна, яка відгороджує актора від аудиторії.
, мене звуть Гейзі Куґан.
Моя професія не має нічого спільного із службою ескорту, і я зовсім не економка за фахом. Моя роль полягає в тому, що я, старенька жінка, ретельно мию ті самі каструлі й сковорідки, які я мила, коли була молодою, — і я змирилася з цим фактом, — і хоча вона їх жодного разу за все своє життя не торкалася, ці каструлі й сковорідки завжди належали величній, славетній кіноактрисі міс Кетрін Кентон.
Саме я кожного дня варю їй некруте яйце. Я натираю воском лінолеум на підлозі в її кухні. Нескінченне витирання та полірування зовсім не маленької кількості дрібничок, у тому числі із накладного золота, якими була нагороджена міс Кеті, — це теж моя робота. Але чи можна мене назвати служницею міс Кетрін Кентон? Не більше, ніж назвати м’ясника служником тендітного ягняти.
Моя мета — довести до ладу весь хаос, який створює міс Кеті... поступово довести до дисциплінованості її легендарні артистичні примхи. Я та сама особа, яку Лоллі Парсонз [6] Лоуелла Парсонз (1881—1972)— американська журналістка, писала до розділу світської хроніки; пізніше вела радіо-шоу із зірками Голлівуду.
колись називала «Сурогатним Хребтом».
І хоча я й справді прибираю пил із килимів у домі міс Кеті і роблю замовлення торговцю бакалією, моя справжня робота називається не «управитель дому», а, скоріше, «таємний лідер». Комусь може здатися, що міс Кеті — мій бос, у тому сенсі, що вона начебто дає мені гроші в обмін на мій час та працю і що вона відпочиває і квітне, поки я працюю без перепочинку; але, якщо вжити ту ж саму логіку, можна стверджувати, що фермер працює на курчат чи брукву.
Елегантну Кетрін Кентон можна вважати моєю хазяйкою не більше, ніж рояль — хазяїном Іґнаци Яна Падеревського [7] Іґнаци Ян Падеревський (1860—1941) — видатний польський піаніст, диригент, композитор, філантроп, політик.
... якщо переповісти Джозефа Л. Манкевича [8] Джозеф Лео Манкевич (1909—1993) — відомий американський кінорежисер, сценарист та продюсер.
, котрий переповів мене, котра першою сказала і зробила більшість вражаючих розумних речей, які, пізніше, допомогли іншим стати знаменитими. У цьому сенсі ви вже мене знаєте. Якщо ви бачили Лінду Дарнелл [9] Лінда Дарнелл (1923—1965)— відома американська кіноактриса.
у ролі офіціантки на стоянці для вантажівок, у фільмі «Грішний ангел», де вона ходить із олівцем за вухом, то ви бачили мене. Дарнелл украла цю деталь у мене. Так само як і Барбара Лоуренс [10] Барбара Лоуренс (нар. 1930) — американська акторка.
, коли сміється сміхом, схожим на крик віслюка, в «Оклахомі». Так багато великих актрис поцупили мої найбільш вражаючі риси, а також мою бездоганну вимову, що ви бачили якісь частинки мене у виставах Еліс Фей, і Марґарет Дюмон, і Різ Стівенс [11] Еліс Фей, Марарет Дюмон, Різ Стівенс — американські акторки.
. Ви б могли впізнати уривки мене — піднята брова, рука, яка нервово крутить шнур телефонної трубки, — у численних старих кінофільмах.
Не можу не помітити іронії в тому, що поки Елеанор Пауелл заявляє про права на мою стильну звичку носити численні банти, я можу похвалитися тільки червоними колінами прибиральниці та опухлими руками посудниці. Навіть такий славетний жартівник, як Дерріл Занук, одного разу сказав, що я схожа на Кліфтона Вебба [12] Кліфтон Вебб (1899—1965) — американський актор, танцівник та співак.
, одягненого в шотландську клітчасту спідницю. Мервін Лерой [13] Мервін Лерой (1900—1967) — американський кінорежисер, продюсер та актор.
розпустив плітку, нібито я — таємне дитя кохання Воллі Бірі [14] Воллес Бірі (1885—1949) — американський актор, відомий за персонажем Свіді в серії комедійних фільмів 1914—1916 років та Біла у фільмі «Мін та Біл»; здобув «Оскара» за кращу чоловічу роль у фільмі «Чемпіон».
та його звичайної партнерки у фільмах, Мері Дресслер [15] Мері Дресслер (1868—1934) — канадська акторка, яка здобула «Оскара» за кращу жіночу роль у фільмі «Мін та Біл».
.
Читать дальше