Чак Палагнюк - Рент. Усна біографія Бастера Кейсі

Тодд Ратц: Малий із шкарпеткою, він вгризається зубами у вузол, і чути, як усередині дзвякають одна об одну монетки. Я про те, що цей звук змусив мене порадіти, що я таки пустив малого досередини. Я можу на слух відрізнити срібло від міді чи нікелю. Після стількох років у моїй крамниці я можу почути дзвін монет і сказати, в них двадцять два чи двадцять чотири карати золота. Дзвякнуло так, що я був би сам не проти, щоб вгризтися в цю смердючу брудну шкарпетку зубами.

Джефф Пліт (ζ менеджер із добору кадрів): Згідно з нашими записами, ми найняли Бастера Кейсі на два тижні на місце посудомийника. За якимось дивним збігом протягом недовгого періоду нашої з ним співпраці шістнадцять відвідувачів, що прийшли пообідати, натрапили на сторонні предмети у своїй їжі. Цими предметами були різні речі — від сталевих канцелярських скріпок і до п’ятицентовика Буффало, датованого 1923 роком.

Тодд Ратц: Малий засуває в шкарпетку руку аж по самий свій кощавий лікоть і витягає звідти повну пригорщу… як ми кажемо, «неможливих» монет. Золота монета у двадцять доларів 1933 року — в бездоганному стані. Золота монета в десять доларів 1933 року — не була в обігу. Чотиридоларова монета 1879 року, «Свобода із зачесаним волоссям», у майже бездоганному стані.

Джаррелл Мур (ζ приватний детектив): Моя офіційна заява така: «Бастер Ландру Кейсі, відомий також як «Рент» Кейсі, зателефонував мені й домовився про зустріч, щоб обговорити мої послуги в розшуках утраченого біологічного батька. Я тоді повідомив свого потенційного клієнта, що моя базова ставка — тисяча доларів на тиждень, плюс витрати. Зазначений потенційний клієнт запевнив мене, що за ціною справа не стане».

Бренда Джордан (☼ подруга дитинства): Тільки обіцяйте нікому не казати: Рент також розповів мені, що той старий, який виказав йому, де шукати монети, той незнайомець, що виїхав на дорогу з нікуди, сказав, що він давно загублений, правдивий Рентів татко з міста.

Тодд Ратц: Маючи справу з таким пацаном, ви вже повірте, я обшукав усе на предмет можливої підробки. Кожен долар «Свобода, що іде» 1828-0. Кожен золотий четвертак «Орел» 1905-5. Явні фальшивки. Срібний долар 1804-го чи долар Лафайєта. Я кладу конфедератський напівдолар 1861-0 під лінзу та шукаю коралові структури чи сліди солоної води — «ефекти кораблетрощі», які можуть розповісти мені більше, ніж хотів би малий. Я перевіряю її на мікроскопічну зернистість, яку міг спричинити пісок на морському дні.

Ми тут говоримо про монети, які не були шліфовані чи закатані в слаб [61] Слаб — запаяна пластикова упаковка для довгострокового архівного зберігання, в яку грейдингова компанія поміщає монету, попередньо давши їй оцінку. Використовується переважно для рідкісних монет. Хардтоп — автомобіль з кузовом, який має жорсткий дах; і не має рамок на стеклах дверцят. . «Дикі» монети. На деяких зовсім нічого, крім мішкових подряпин.

Альфред Аінч (ζ винищувач): Робота з контролю над шкідниками мало для кого є життєвим покликанням, але Рент Кейсі накинувся на неї, як той тарган на котячу жрачку. Хлопак нишпорив попід будинками, на горищах — йому було байдуже, кого винищувати, — хоч кажанів-вампірів. Змії, кажани, пацюки, таргани, отруйні павуки — ніщо з цього не кидало Рента Кейсі в піт.

Дивно, але його медичний огляд виявив сказ. Ніяких наркотиків чи чогось такого, але в нього був сказ. Клініка розібралася з цим і зробила йому нову імунізацію від правцю.

Тодд Ратц: Повірте, я тільки вдавав, що перевіряю цінність його монет за каталогом. Я розповів йому про «Голову Свободи» Барбера, такий напівдолар, як у нього, 1892-0, що коли Чарльз Е. Барбер його викарбував, у газетах писали, що орел виглядає придохлим від голоду. Сама голова Свободи скидалась на «мерзенного імператора Вітеллія, хворого на зоб». Травлячи малому професійні байки, насправді я переглядаю списки краденого майна за останній рік.

Малий дивиться крізь мою вітрину. Він трясе шкарпеткою, підкидаючи монети, які ще всередині. Каже, його бабуся померла, лишивши їх йому. Стверджує, що це єдине джерело його колекції.

Альфред Лінч: Одною-єдиною проблемою, яку я мав із Рентом Кейсі, були вибіркові перевірки коробок для ланча, які ми проводимо десь раз на місяць. Коли люди збираються додому, ми просимо дозволу зазирнути до їхніх коробок для ланчу. Наші хлопці лишаються на самоті в чужих будинках, інколи з коштовностями та іншими цінностями під рукою. Вибіркові перевірки допомагають їм стримуватися.