Володимир Єшкілєв - Адепт

Тепер — Дон.

Ітиль(або Ітель) — прадавня назва Волги.

Імперія— мається на увазі Візантія.

Алани, чорні булгари — племена, які мали кочів'я у Хазарському Степу наприкінці IX ст.

Гузи— тюркський племенний союз, найчисельніший між Волгою та Уральськими горами у VIII–IX ст.

Теофіл— імператор Візантії у 829—842 pp.

Михаїл III— імператор Візантії у 842—867 pp.

Манасія II— цар Хазарії. Номінально Хазарією правили Великі Кагани з династії Ашина. Реально влада зосереджувалась в руках царів («беків») з іудейського роду рабина Обадії. Останній цар Хазарії Йосиф (920—965 pp.) залишив нам перелік цих царів без дат і термінів їх правління: Обадія, Езекііл, Манасія І, Ханукка, Ісаак, Завулон, Манасія II, Ніссі, Аарон І, Менахем, Веніамін, Аарон II і сам Йосиф, лист якого до іспанських євреїв досі залишається головним джерелом наших знань про Хазарську державу.

Багатур — у тюркських племен IX ст. — воєначальник з незнатного роду, який відзначився військовою звитягою.

Протоспафарій— титул командуючого особистою гвардією візантійського імператора.

Буртаси— предки, або близькі родовичі слов'янського племені вятичів.

Мокош— слов'янська богиня, яку вважали берегинею родинного вогнища. Праматір молодших богів річного господарського циклу.

Геєнна— вогняне пекло в іудеїв та християн.

Хорезмієць— вихідець з Хорезмського султанату, ісламської держави, яка посідала південь Середньої Азії (між Іраном та Індією).

Евксинський Понт— Чорне море.

Касоги— плем'я, яке мешкало на Таманському півострові біля Таматархи.

Фанагорія— грецька колонія на Керченському півострові. Наприкінці IX ст. належала Візантійській Імперії.

Охесія— місто в Абхазії.

Статер— золота імперська монета. Вартість її коливалась від 20 до 30 дирхемів.

Агарянські полководці— воєначальники ісламських (арабських) держав Азії та Африки.

Сариса— короткий грецький спис.

Палатійський палац— головний палац візантійських Імператорів у Константинополі.

Ашини— «вовки» (тюркс). Династія тюркютських володарів монгольського походження. Засновник клану Ашина у 439 р. переселився з Шеньсі до підніжжя Алтайських гір і став володарем племені жужанів у 552 р. Ашина Бумин (Ту-минь) прийняв титул Великого Кагана (ільхана). До 580-их років Ашини підкорили Великий Степ Євразії і заснували кочову імперію тюрків Ту-кю. У VIII–IX ст. нащадки Ашинів були піднесені степовими народами у харизматійний ранг живих богів. Династію Ашина визнавали, як володарів Степу, китайські імператори династії Тан.

Екзегети— тлумачі текстів.

Іоанн Хризостом, Златоуст (347—407 pp.) Архієпископ Константинополя у 398—404 pp. Один з Отців Церкви. Автор коментарів до Святого письма, богословських праць, літургійних текстів.

Конунг— варязький ватажок знатного походження.

Фарсаг — хазарська міра відстані, що дорівнювала денному переходові верблюжого каравану.

Руми— тут в значенні «європейці».

У рукописі Олексія Склавина текст «Другого Імені» не поділяється на окремі розділи, але перед чотирма рядками грецького тексту рукопису вміщені іудейські літери «йод», «хет», «вав» і «хет», літери Священного Імені. Упорядники зрозуміли це як ознаку прихованої структуралізації тексту другої частини «Сповіді…» і в перекладі «проявили» структуру, поділяючи «Друге ім'я» на чотири розділи — «літери». — Від упорядників.

Тепер — Уральські гори.

Мазар— мусульманська каплиця, могила святого (шейха).

Кір II— шахіншах Ірану (555—530 до н. е.). Засновник імперії Ахеменідів. Загинув у Середній Азії під час війни з кочовиками, на чолі яких стояла жінка-жрець.