Володимир Єшкілєв - Інше ґроно проникнень і свідчень

Часник є другим з найважливіших інгредієнтів їдла «воїнів світла». Він символізує очищувальний аспект космічних енергій. Часник, як вважали давні жерці, корисно вживати перед битвою. Не для того, звісно, щоби вбивати подихом ворогів. Містики стверджують, що часник, змочений пивом, запалює «силові чакри», живить «внутрішнє сонце волі», котре є джерелом мужності й мілітарної звитяги. Часник також відлякує вампірів і мантикор. Змочене у часниковому соку срібло захищає від нічних демонів і лікує застарілі рани.

Дещо нижче в ієрархії Шамс знаходиться цибуля. Порей використовують у військових «соляних містеріях», коли воїни перед битвою змочують зброю у ропі, висушують її на сонці і злизують з лез кристалики солі. Сіль — сонячний символ. Відповідно, цибуля супроводжує солярні кшатрійські ритуали Сат'ї та Армасда. Через солоний порей «воїни світла» сприймають променисту наснагу Сонця. До «сонячних овочів» належать також хурма і ґранат. Останній захищає воїна від ворожбитів ворожої армії. Ґранатовий сік і ґранатове вино пили арійські богатирі клану Курша перед битвою з китайськими військами Лі Айвея. Сунь-цзи радив полководцям гострити свідомість сумішшю кумису і гранатового вина. А що може бути для воїна необхіднішим за гостру свідомість? Хіба що гострий меч. Але це вже за межами кулінарії.

Іноді в простих малих побутових речах знаходимо образи і відлуння великих речей сього світу. Так класична овочева яєшня своєю архітектурою нагадує собор. П'ять жовтків — як п'ять куполів, світлоносно й блискучо підносяться над білим білковим дахом. Прямокутні шматки бекону потужними стовпами-пілонами підтримують жовті куполи яєшного «храму». Ніжні, ретельно висмажені, скибочки сала — це «вітрила центрального залу». А між ними — овочеві «приміщення». Нефи. Червоний томатний посередині і два бічні з жовтого солодкого перцю. Кожний «неф» щільно заповнено шпинатом й скріплено сирною пастою.

Я вважаю небуденним мистецтвом вміння правильно замислити та збудувати таку «їдлофорну» гарячу споруду. Чим досконалішою є її архітектура, тим смачнішою буде яєшня. Тому помиляються ті профани, які вважають яєшню «швидкою» плебейською стравою. За простими, на перший погляд, «технічними» параметрами яєшні ховаються безодні смакових і змістових можливостей, кулінарні відлуння найдавніших знаково-світоглядних систем.

Зокрема у кулінарній філософії побудова яєшні займає особливе місце. Адже для приготування цієї страви використовують яйця. А яйце — це відомий езотеричний символ «світового зародку». В багатьох метафізичних системах космічне яйце означає один з перших етапів існування буття. Це знак «нерозгорненого життя». Відповідно, акт руйнування курячого яйця і процес витоку його вмісту на пательню деякі містики розглядають як глибоко символічний ритуал, кухонну модель тої прадавньої і малозрозумілої для сучасних мислителів вселенської катастрофи «кліппот», яка породила зло і зруйнувала досконалий план Творця.

Відповідно, побудова яєшні, як не дивно це звучить для вуха звичайної людини, є віддзеркаленням таємних жрецьких «містерій Творіння».

Найкраще розглянути основні стадії побудови яєшні на прикладі старовинного іспанського рецепту «Фанданго». Для приготування цього кулінарного шедевру (якщо хтось із читачів — скорше читачок — раптом захоче випробувати запропоновану тут теорію практикою) потрібно 5—6 яєць, цибулина середнього розміру, 40 грамів масла, 60 — 70 мілілітрів світлого пива, ложка тертої скоринки чорного хліба, півтори ложки тертого сиру «чеддер» і трошки, зовсім трошки, меленого чорного перцю.

Кожну із стадій приготування «Фанданго» втаємничені розглядають як одну із символічних «хвиль життя», які так ретельно та образно описані у знаменитій доповіді Анні Безант «Драбина сущого», яку вона прочитала у листопаді 1904 року на засіданні Теософського товариства у Лондоні.

Перша стадія: цибуля підсмажується на маслі до світло-коричневого кольору, до неї додається перець. Ця стадія метафізично відповідає «першій хвилі життя» з доповіді Безант. Могутній хвилі спонукальної сили, що ускладнила матерію у древньому Всесвіті. Власне, саме ця стадія передує руйнуванню «космічного яйця».

Друга стадія приготування і є його символічним руйнуванням. Яйця (курячі) розбиваються на сковорідку. Жовтки мають бути один біля одного у центрі. Така архітектура яєшні підкреслює особливу структурність та центробіжність «другої хвилі життя». Ця хвиля, за переконаннями англійської теософки, «дарує матерії особливі риси та властивості, що дає їй можливість відгукуватися на зовнішні збудники, внутрішньо перебудовуватися у відповідь на виклики сущого».