Марія Матіос - Кулінарні фіґлі

Ви ж, напередодні умовивши приятельку – програмісту з місцевої фірми змонтувати на магнітофоні нібито останні вісті одного із маловідомих інформаційних каналів, спокійненько вмикаєте нібито радіо саме в той момент, коли чоловіка від нетерплячки «Та де той М. А.?!» починає трусити, як під час падучої хвороби. А там – голосом Вашої приятельки – повідомлення про надзвичайну і повноважну зустріч шановного М. А. Із надзвичайним і повноважним послом однієї із африканських країн чи щось подібне.

Ви обоє одночасно сплескуєте руками «Ну, треба ж таке!», швиденько викладаючи на стіл глиняні полумиски із паруючими стравами, звабливо фойдаєте спідницею перед самим його носом, а в цей момент – телефонний дзвінок.

Дайте чоловікові самому підійти до трубки. А звідти – переінакшений сексуальний голос тієї ж самої Вашої приятельки-програмістки, який із жалем від імені М. А. вибачається перед Вашим чоловіком за раптову і непередбачену зустріч із послом.

Облизавшись, чоловік, звичайно, наляже на обід, а Ви не жалійте йому ані мамалиґи, ані лагідних слів.

Кажу Вам, кукурудзяна мука – це дуже помічна справа під час сімейного похолодання. Та ще у парі із спідничиною до пупа…

Але ж я Вам не казала, що кукурудзяна крупа надається лише для кулішу! А отой славнозвісний гуцульський десерт – бануш, без частування яким із гір не поїхав ані один тверезий, ані хмільний у дупель гість?!

Вас лякає незвична назва? А Ви візьміть перший-ліпший сучасний жіночий журнал, де подаються ексклюзивні кулінарні рецепти, і Вам потемніє в очах одразу, як тільки Ви дочитаєте до кінця рецепт бодай однієї страви, для якої Вам довелося б скупити третину якогось східного базару в пошуках екзотичних приправ та інгредієнтів, рекомендованих журнальними кухарями.

Я впевнена: Ви одразу вхопите кошик для продуктів і побіжите на найближчий продуктовий базар… за домашньою сметаною для банушу. Тільки обов'язково беріть густу і жирну сметану.

Влийте її в чавунний казанок, посоліть і доводьте до кипіння. Як тільки сметана почне кипіти, вкиньте жменю – другу кукурудзяної муки. І, не перемішуючи, дайте їм трохи покипіти разом.

Кипіння удвох буває дуже і дуже смачним, одначе… І не тільки кипіння сметани із кукурудзяною крупою.

Тоді дерев'яним кулішерем вимішуйте суміш безперервно, аж поки бануш «не пустить» масло.

Ось він звідки – знаменитий вислів «купатися, як у маслі». Готовність банушу визначають по тому, чи вже відстає він від дна і скаче по стінах чавунчика так, як на гуцульському весіллі столи від наїдків, чи ще ні.

А вже коли Ви вивернете цю духмяну паруючу золотоверху страву на таріль, дивіться, щоб таріль був глибокий, бо прибуватиме масло із банушу, як весняні води у Черемош чи Тису. Чоловіки люблять бануш навіть без нічого.

Але не полінуйтеся – і покладіть своєму мисочку гУспянки, а як не знайдете на базарі гуслянки, а самі – не подужаєте її зробити (рецепт подається далі), покладіть хоча би скляночку кефіру. Чи тієї ж бринзи. Вгамовує будь-який, навіть найбільший сексуальний голод.

Бракує ще якоїсь смачної штучки? А що – можна. Швидко, дешево і смачно.

Беріть яйце, добре збийте його, посоліть і вилийте тонким-тоненьким шаром у середньої величини сковороду. Смажте, як млинець. Яєчний. Із двох сторін. На середину викладіть натертої бринзи або соленого сиру. Загорніть у вигляді рулету або конверта. Рулет розріжте на двоє. Конверт подавайте, як найновішу новину: відразу і цілком. Збоку покладіть корейської моркви. Ви забули купити її на базарі?

Зараз зробимо її вдома самі. Безплатно.

Отже, пікантна морква –

це 1 кг натертої на великій тертці моркви,

чорний і червоний перець,

сіль,

2 столові ложки оцту, 2 сирі порізані цибулі,

1,5 головки дрібно нарізаного і пропущеного через часникодавку часнику.

А далі – справа техніки. Кип'ятите півстакана олії і заливаєте моркву. Додаєте 1 г коріандру – і, прошу дуже, – в холодильник. Хай охолоджується. До яєчних млинців пікантна морква смакує приблизно так, як тараня до пива.

Сподіваюся, це Вас переконало, що в холодильнику завжди має бути якщо не корейська, то Ваша – пікантна – морква?

Отже, кажу Вам: кілька таких грубих селянських обідів – і Ви вже подумуватимете, як би це перевести свого чоловіка на якусь кашку, чи що…

Запевняю Вас: якщо Ви слухаєте мене бодай через раз, і годуєте чоловіка так, як я Вам рекомендую, Ви ніколи не знатимете дороги до аптеки за… віагрою.