Галина Вдовиченко - Інші пів’яблука

Сонька з Кузьмою ловили сніжинки язиками. І мамині подруги згадали, як це робиться, повисували язики. Від’їжджали, наче в музичній шабатурці – під звуки акордеона в салоні. Галя з Іриною танцювали руками, в них це виходило злагоджено й кумедно. Навіть Луїза, розвернувшись, зупинилася і теж у танці закрутила руками над кермом. Пустують. Одна – безробітна («Тимчасово!» – впевнена Луїза), друга має поважні причини хвилюватися за своїх хлопців (Галя нахилилася до вікна), третя таблетки за якоюсь схемою ковтає, від млинців за столом відмовилася, дієта, мовляв, і то не заради фігури, а тому, що лікар заборонив. Посунули свої проблеми вбік – нехай почекають. А тепер, цієї миті, дуріють, танцюючи в машині, як безжурні дівчата.

Бузковий «Шева» проплив попри сімейство Куричів, яке з усмішками вишикувалося біля воріт. За вікном авто – притиснутий до скла розплющений Галин ніс. Розреготалися Куричі, діти майнули за машиною слідом, розмахуючи руками, і бігли наввипередки, залишаючи сліди на білому снігу, аж поки Магда гукнула їх додому.

25 вересня 2012 – 29 вересня 2013

Рукомиш – село в Бучацькому районі Тернопільської області.

Іоан-Георг Пінзель (бл. 1707 – бл. 1761) – видатний український скульптор, представник пізнього бароко й рококо, засновник Львівської школи скульпторів.

Сницар – різьбяр.

Боцеті – зменшені зразки скульптур.

Гоноруватися – пишатися.

Митна площа – площа у Львові.

Батяр – гульвіса.

Верховина – селище міського типу в Івано-Франківській області, адміністративний центр Верховинського району.

Головиця – джерело.

Дземброня – село у Верховинському районі Івано-Франківської області.

Файка – люлька.

Бамбетель – розкладне дерев’яне ліжко-лава.

Креденс – буфет на посуд.

Братрура – частина печі з затулою, куди ставлять їжу, щоб вона не холола.

Гуслянка – кисляк із пареного молока.

Бануш – мамалига, зварена на сметані.

Жереп – гірська низкоросла сосна.

Літовище – місце в горах, де влітку випасають худобу, а також сам час літнього випасу.

Бернард Меретин (кін. XVII ст. – 1759) – архітектор епохи пізнього бароко й рококо. Німецького походження, працював на західноукраїнських землях.

Годовиця – село в Пустомитівському районі Львівської області.

Анн Демельмейстер (нар. 1959) – бельгійська дизайнерка-авангар-дистка, одна із засновниць модного деконструктивізму.

Чіабата – традиційний італійський хліб.

Захристя (захристія) – приміщення біля вівтарної частини християнського храму, де зберігають предмети культу.

Мартин Альтомонте (1657–1745) – італійський маляр, з 1684 року жив у Польщі, придворний художник Яна ІІІ Собеського.

Городенка – місто в Івано-Франківській області.

Путто – мистецький образ малого голого хлопчика.

Юбер Джеймс Марсель Таффі де Живанші (нар. 1927) – французький модельєр, засновник будинку моди «Живанші».

Вернер Балдессаріні (нар. 1945) – австрійський кутюр’є, тривалий час був головним дизайнером будинку моди «Г’юґо Босс», заснував власний будинок моди «Балдессаріні».

Персенківка – місцевість у Сихівському районі Львова.

Хуторівка – одна з вулиць Львова.

Мідниця – тут: таз.

Музей Оранжері – картинна галерея в Парижі, в якій виставляють роботи імпресіоністів і постімпресіоністів.

Микола-Василь Потоцький (1706–1782) – польсько-український магнат, меценат.

Ель Греко, справжнє ім’я Доменікос Теотокопулос (1541–1614) – іспанський художник, представник критської школи.

Алессандро Маньяско (1667–1749) – італійський живописець доби бароко, майстер генуезької школи.

Джованні Баттіста Тьєполо (1696–1770) – найвизначніший художник італійського рококо, майстер фресок і гравюр, останній великий представник венеційської школи.